Особливості лісовідновлення в осередках кореневої губки в сосняках свіжих суборів Житомирського Полісся

Abstract

Досліджено сучасний стан насаджень сосни звичайної та процеси лісовідновлення в осередках кореневої губки, а також вплив на природне поновлення змін погодних умов у свіжих суборах Житомирського Полісся. Дослідження здійснено у Богунському лісництві філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" в осередках всихання сосни звичайної від кореневої губки різного ступеня розвитку. Використано методики порівняльної екології, лісознавства, лісівництва, ботаніки та лісової таксації. З'ясовано, що процеси диференціації дерев за категоріями стану ураження збудником кореневої губки сосни звичайної в осередках всихання відбуваються з більшою інтенсивністю порівняно зі сосновими деревостанами у міжосередковому просторі. Встановлено, що в осередках розвитку кореневої губки кількість дерев на одному гектарі зменшується у середньому на 37,0 %, ступінь розладнання сосняків, уражених кореневою губкою, є слабким. В осередку зберігається 25-33,0 % дерев без ознак ураження збудником кореневої губки сосни звичайної, що може свідчити про їхню стійкість до патогенну. Неуражені дерева сосни звичайної можуть бути хорошим генофондом для природного відновлення лісів. Живе надґрунтове вкриття на контролі є притаманним для свіжих суборах, а в осередках на пізніх стадіях розвитку – для вологих суборів. Успішність процесу природного поновлення є задовільною у міжосередковому просторі та виникаючих осередках всихання та доброю – у діючих та затухаючих осередках всихання. У затухаючих осередках всихання середня кількість підросту листяних порід збільшилася до 69,0 %, основними породами є береза повисла і дуб звичайний. Ростові показники соснового підросту є вищими і більшими у затухаючих осередках. Гідротермічний коефіцієнт Полісся за останнє десятиріччя відповідає значенню ГТК Лісостепу. Недостатня кількість опадів у вегетаційний період погіршує ріст та відновлення сосни звичайної.