Встановлення міцності клейових з'єднань термічно модифікованої та звичайної деревини із використанням різних методик

Abstract

Склеювання є одним з найпоширеніших видів з'єднання деревини та деревинних матеріалів, включаючи термічно модифіковану деревину, які використовують у різних виробах деревообробної промисловості. Невирішеною проблемою на сьогодні є склеювання термічно модифікованої деревини зі звичайною, особливо під час виготовлення столярно-будівельних виробів. Зокрема, для захисту віконних і дверних конструкцій із зовнішньої сторони, запропоновано використовувати клейове з'єднання, яке поєднує термічно модифіковану і звичайну деревину, склеєну термопластичними клеями на основі полівінілацетату (ПВА). Це значно покращить експлуатаційні властивості і збільшить довговічність готових виробів. Для досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичним полівінілацетатним клеєм, запропоновано виконати експериментальні дослідження з використанням пришвидшеного (лабораторного) і тривалого (природного) методу. Це дасть змогу отримати достовірні результати досліджень таких клейових з'єднань в умовах експлуатації. Відповідно до методів описано методики проведення тривалих і пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями із класом довговічності D4. За цими методами проведено експериментальні дослідження, здійснено статистичне оброблення даних, побудовано графічні залежності та проаналізовано отримані дані. За результатами пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і немодифікованої сосни, встановлено, що міцність термічно модифікованої деревини ясена зі звичайною сосною, склеєною термопластичним полівінілацетатним клеєм із класом довговічності D4, в середньому зменшилась на 45 % від початкової. А міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої після тривалих експериментальних досліджень в середньому зменшилась на 27 % після двох років випробувань у природних умовах.