ВПЛИВ СТРЕСУ НА ВАГІТНІСТЬ І ПОЛОГИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Abstract

Мета дослідження – дослідити вплив пренатального стресу на особливості психоемоційного стану вагітної, перебіг вагітності, пологів у час війни. Матеріали та методи. З метою досягнення поставленої мети, шляхом попереднього тестування за рівнем стресу  (за Ю. В. Щербатих) на початку вагітності було обрано 60 вагітних, які були на обліку з приводу вагітності та народжували в КНП “ТМКЛ № 2”. Вагітних за рівнем стресостійкості було розділено на 3 групи: І група (20 жінок) – з відсутністю стресу, ІІ група (20 жінок) з помірним компенсованим стресом та ІІІ група (20 жінок) з симптомами сильного стресу. У досліджуваних групах проаналізовано результати анкетування на визначення рівня стресу на початку вагітності та перед пологами і дані медичної документації історій вагітності та пологів (форма № 096.о) з врахуванням особливостей їх перебігу, стану новонароджених і вирахуванням середньостатистичних показників із застосуванням стандартних систем обробки інформації Statistica. Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз рівня стресостійкості та динаміки його показників (інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних) у досліджуваних групах вагітних встановлив зростання рівня стресу у досліджуваних груп за рахунок зростання частки фізіологічних ознак. Частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу в жінок трьох груп за період вагітності зменшувалася. Аналіз особливостей перебігу вагітності у жінок даних груп виявив розвиток зростання таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз у жінок з вищим рівнем стресу. Так, загрозу передчасних пологів діагностували у 15 % жінок І групи, у 25 %  у жінок ІІ групи, у 30 % у жінок ІІІ групи. Дисфункцію плаценти діагностували у 25 % у жінок І групи, 35% у ІІ групи та 40 %  ІІІ групи, розвиток гестозу в 20 % жінок І групи, 30 % жінок ІІ групи та 45 % ІІІ групи. Також зменшувалася тривалість вагітності у жінок із вищим рівнем стресу: у І групі тривалість склала 39 тижнів 2 дні +7 днів, у ІІ групі 38 тижнів 5 дні + 6 днів і у  ІІІ групі 38 тижнів і 1 день + 6 днів. Зростала частота використання знеболення при родорозрішенні жінок при зростанні рівня стресу, так знеболення використовували у 35 % жінок І групи, у 40 % жінок ІІ групи та 55 % ІІІ групи. Частота родорозрішення кесаревим розтином зросла у жінок з вищим рівнем стресу: у 20 % жінок І групи, 25 % жінок ІІ групи та у 35 % жінок ІІІ групи. Висновки. Встановлено зростання рівня стресу до пологів, що пов’язано наростанням фізіологічних симптомів вагітності. Тоді як частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу у жінок трьох груп за час вагітності зменшувалася. У результаті проведеного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок досліджуваних груп встановлено, що підвищений рівень стресу під час вагітності збільшує кількість таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз. У жінок з підвищеним рівнем стресу зменшується тривалість вагітності та маса тіла новонародженого порівняно з жінками з низьким рівнем стресу. Особливістю перебігу пологів є достовірне збільшення частоти використання знеболення в пологах і частоти операційного родорозрішення у жінок з вищим рівнем стресу. Такі особливості впливу пренатального стресу доводять необхідність встановлення психоемоційного стану вагітної на початку вагітності. Подальше удосконалення тактики ведення вагітних із підвищеним рівнем стресу спрямоване на зростання певних методик психоемоційної підтримки та залучення психологічного консультування з метою профілактики можливих ускладнень.