{"title":"Дендрофлора сучасного парку та її роль у формуванні сакрально-меморіального ландшафту","authors":"С. В. Роговський, В. П. Масальський","doi":"10.36930/40330202","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розглянуто особливості формування сучасного садово-паркового об'єкта на прикладі ландшафтного парку в селі Буки Білоцерківського району Київської області, що створений на кошти приватного інвестора. Досліджено особливості заходів, здійснених для посилення естетичних якостей цього ландшафту. Показано, що завдяки використанню закинутого кар'єру з видобування граніту, завезення й встановлення великих валунів граніту і їх часткового використання у фундаменті церкви та штучному розкриттю природних скель на березі річки Роставиця вдалося створити неповторний ландшафт гірського типу, виокремлений з навколишнього простору рівнинного лісостепу. Детально проаналізовано склад і стан деревних рослин, висаджених на території парку та їх роль у формуванні сакрально-меморіального ландшафту, що органічно поєднаний з побудованими сакральними спорудами. Завдяки використанню карликових форм дерев і низьких, сланких кущів та багаторічних ґрунтопокривних рослин вдалося сформувати відкритий барвистий простір поруч із культовими спорудами, який набув рис гірського ландшафту і вдало підкреслив архітектуру культових споруд, що нагадують карпатські хрещаті храми. Досліджено роль деревної рослинності у формуванні паркових ландшафтів інших зон, проаналізовано таксономічний склад дендрофлори парку. Встановлено, що в парку на сьогодні ростуть 192 види та культивари дерев і кущів, 52 таксони належать до відділу Pinophyta, а 141 – до відділу Magnoliophyta. Відділ Pinophyta об'єднує 22 види, одну декоративну форму та 40 культиварів (частина видів представлена виключно культиварами), що належать до 8 родів, 2 родин, 2 порядків, одного підкласу й одного класу. До відділу Magnoliophyta належать 101 вид, 58 культиварів та дві декоративні форми, вони об'єднані в 67 родів, 28 родин, 23 порядків, 5 підкласів класу Magnoliopsida. Із виявлених на території об'єкта 123 види дерев і кущів автохтонними є 27 видів, а 96 видів – інтродуценти. Із 192 видів та культиварів, що ростуть на території парку, 92 дерева та 100 кущів, серед яких 6 ліан. Проаналізовано флористичне походження видів, що сформували дендрофлору парку, вік рослин, їх розміри та участь у формуванні різних типів насаджень, а також їх санітарний стан.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40330202","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Розглянуто особливості формування сучасного садово-паркового об'єкта на прикладі ландшафтного парку в селі Буки Білоцерківського району Київської області, що створений на кошти приватного інвестора. Досліджено особливості заходів, здійснених для посилення естетичних якостей цього ландшафту. Показано, що завдяки використанню закинутого кар'єру з видобування граніту, завезення й встановлення великих валунів граніту і їх часткового використання у фундаменті церкви та штучному розкриттю природних скель на березі річки Роставиця вдалося створити неповторний ландшафт гірського типу, виокремлений з навколишнього простору рівнинного лісостепу. Детально проаналізовано склад і стан деревних рослин, висаджених на території парку та їх роль у формуванні сакрально-меморіального ландшафту, що органічно поєднаний з побудованими сакральними спорудами. Завдяки використанню карликових форм дерев і низьких, сланких кущів та багаторічних ґрунтопокривних рослин вдалося сформувати відкритий барвистий простір поруч із культовими спорудами, який набув рис гірського ландшафту і вдало підкреслив архітектуру культових споруд, що нагадують карпатські хрещаті храми. Досліджено роль деревної рослинності у формуванні паркових ландшафтів інших зон, проаналізовано таксономічний склад дендрофлори парку. Встановлено, що в парку на сьогодні ростуть 192 види та культивари дерев і кущів, 52 таксони належать до відділу Pinophyta, а 141 – до відділу Magnoliophyta. Відділ Pinophyta об'єднує 22 види, одну декоративну форму та 40 культиварів (частина видів представлена виключно культиварами), що належать до 8 родів, 2 родин, 2 порядків, одного підкласу й одного класу. До відділу Magnoliophyta належать 101 вид, 58 культиварів та дві декоративні форми, вони об'єднані в 67 родів, 28 родин, 23 порядків, 5 підкласів класу Magnoliopsida. Із виявлених на території об'єкта 123 види дерев і кущів автохтонними є 27 видів, а 96 видів – інтродуценти. Із 192 видів та культиварів, що ростуть на території парку, 92 дерева та 100 кущів, серед яких 6 ліан. Проаналізовано флористичне походження видів, що сформували дендрофлору парку, вік рослин, їх розміри та участь у формуванні різних типів насаджень, а також їх санітарний стан.