В. П. Міщенко, В. В. Міщенко, Г. Л. Лавриненко, І. Л. Головатюк-Юзефпольська, С. В. Білоусов, В. М. Котляренко
{"title":"ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ АЛГОРИТМУ ПІДГОТОВКИ ДО ВАГІТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАТЬКІВ ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ В АНАМНЕЗІ ЖІНОК","authors":"В. П. Міщенко, В. В. Міщенко, Г. Л. Лавриненко, І. Л. Головатюк-Юзефпольська, С. В. Білоусов, В. М. Котляренко","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12366","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – зниження частоти та тяжкості гестаційних ускладнень у жінок зі звичним невиношуванням вагітності шляхом проведення персоніфікованої передконцепційної підготовки. \nМатеріали та методи. Обстежено 135 осіб репродуктивного віку. 45 жінок (група Аж), які страждали від звичного невиношування, 45 їх чоловіків (група Ач), які пройшли запропоновану передконцепційну підготовку, та 45 жінок (група Б) з обтяженим анамнезом звичним невиношуванням. Було розроблено та запропоновано алгоритм комплексної персоніфікованої передконцепційної підготовки. Всім пацієнтам було проведено загальновизнане обстеження відповідно до нині діючих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України. \nРезультати дослідження та їх обговорення. Супутня соматична патологія у жінок склала до 73,3 %. Інфекційні процеси піхви в анамнезі мали майже 100 % жінок, запальні процеси шийки матки (ендоцервіцит, цервіцит) – 60,0 і 62,2 %, лейоміому матки – 28,9 і 26,7 %, ендометріоз – 11,1 і 13,3 %, хронічний ендометрит – 8,9 і 11,1 %, хронічний сальпінгооофорит – 13,3 і 15,6 %, порушення менструальної функції – 44,4 і 46,7 % обстежуваних груп Аж і Б. У чоловіків патологію сперматогенезу виявлено у 31,1 %, урогенітального тракту – у 55,6 % обстежуваних. У жінок груп Аж і Б гомозиготний поліморфізм MTHFR був виявлений – у 32,2 % і гетерозиготний – у 43,3 %. \nПоєднаний поліморфізм генів фолатного циклу MTHFR 1298 А/С, MTHFR 677 С/Т, MTR 2756 А>G, MTRR 66 А>G в обстежуваного контингенту був у межах від 66,7 до 80,0 % спостережень. У групі жінок, які проходили запропоновану комплексну етапну передконцепційну підготовку з біологічними батьками дітей, достовірно знижена частота синдрому загрози раннього викидня у 2,1 раза, відшарування хоріона – у 3,6 раза, пізнього викидня – у 3,1 раза. \nВисновки. При звичному невиношуванні потрібні обстеження і підготовка майбутніх батьків відповідно до персоніфікованого алгоритму за 3–4 місяці до запліднення, в тому числі за результатами спадкової схильності до порушень фолатного циклу із призначенням препарату «Метафолін» у фізіологічних дозах.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12366","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – зниження частоти та тяжкості гестаційних ускладнень у жінок зі звичним невиношуванням вагітності шляхом проведення персоніфікованої передконцепційної підготовки.
Матеріали та методи. Обстежено 135 осіб репродуктивного віку. 45 жінок (група Аж), які страждали від звичного невиношування, 45 їх чоловіків (група Ач), які пройшли запропоновану передконцепційну підготовку, та 45 жінок (група Б) з обтяженим анамнезом звичним невиношуванням. Було розроблено та запропоновано алгоритм комплексної персоніфікованої передконцепційної підготовки. Всім пацієнтам було проведено загальновизнане обстеження відповідно до нині діючих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України.
Результати дослідження та їх обговорення. Супутня соматична патологія у жінок склала до 73,3 %. Інфекційні процеси піхви в анамнезі мали майже 100 % жінок, запальні процеси шийки матки (ендоцервіцит, цервіцит) – 60,0 і 62,2 %, лейоміому матки – 28,9 і 26,7 %, ендометріоз – 11,1 і 13,3 %, хронічний ендометрит – 8,9 і 11,1 %, хронічний сальпінгооофорит – 13,3 і 15,6 %, порушення менструальної функції – 44,4 і 46,7 % обстежуваних груп Аж і Б. У чоловіків патологію сперматогенезу виявлено у 31,1 %, урогенітального тракту – у 55,6 % обстежуваних. У жінок груп Аж і Б гомозиготний поліморфізм MTHFR був виявлений – у 32,2 % і гетерозиготний – у 43,3 %.
Поєднаний поліморфізм генів фолатного циклу MTHFR 1298 А/С, MTHFR 677 С/Т, MTR 2756 А>G, MTRR 66 А>G в обстежуваного контингенту був у межах від 66,7 до 80,0 % спостережень. У групі жінок, які проходили запропоновану комплексну етапну передконцепційну підготовку з біологічними батьками дітей, достовірно знижена частота синдрому загрози раннього викидня у 2,1 раза, відшарування хоріона – у 3,6 раза, пізнього викидня – у 3,1 раза.
Висновки. При звичному невиношуванні потрібні обстеження і підготовка майбутніх батьків відповідно до персоніфікованого алгоритму за 3–4 місяці до запліднення, в тому числі за результатами спадкової схильності до порушень фолатного циклу із призначенням препарату «Метафолін» у фізіологічних дозах.