СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ВТОРИННИМ НЕПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МЕТРОПЛАСТИКИ

Abstract

Мета дослідження – зʼясувати ризик виникнення вторинного безпліддя після гістероскопічної метропластики внаслідок перегородки матки. Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано 102 медичні картки пацієнток із матковою перегородкою, які перенесли гістероскопічну метропластику протягом 2018–2021 рр. Ретроспективне одноцентрове когортне дослідження включало жінок з анамнезом принаймні двох викиднів, які були повʼязані з перегородкою матки до гістероскопічної метропластики. Базові дані пацієнток порівнювали з даними пацієнток, які завагітніли, і тих, хто залишився безплідним через 1 рік після проведення гістероскопічної метропластики. Дані аналізували за допомогою U-критерію Манна–Уїтні. За допомогою ліцензованої програми SPSS v.21 проведено статистичну обробку даних, вписаних в електронні таблиці Excel-2010. Паралельно за пошуковими системами Pubmed, Google Scholar, Sciencedirect, Webcardio проведено аналіз літературних джерел із даної тематики за останні 5 років. Результати дослідження та їх обговорення. Частота вагітностей, що настали після хірургічної корекції, становила 83,9 % (26/31), загальна кількість живонароджуваності на одне оперативне втручання склала 80,6 % (25/31), а загальна живонароджуваність на вагітність становила 96,2 % (25/26). Порівняння вагітних (26) і безплідних (пʼять) жінок після гістероскопічної метропластики не виявило істотної різниці в кількості попередніх викиднів, особливостях лікування безпліддя в минулому, в анатомічному розташуванні внутрішньоматкової перегородки або наявності залишкової післяопераційної перегородки. Отже, у жінок пізнього репродуктивного віку із внутрішньоматковою перегородкою наслідком гістерорезектоскопії є настання вагітності у 83,9 % та народження живої дитини у 80,6 %. Висновки. Не можна чітко стверджувати негативний вплив хірургічного лікування перегородки матки у жінок пізнього репродуктивного віку, оскільки зберігається висока живонародженість. Дані дослідження вказують на те, що застосування гістероскопічної метропластики не корелює з розвитком вторинного непліддя. Саме пізній репродуктивний вік може сприяти розвитку таких змін. Отже, забезпечення раннього хірургічного втручання та проведення достатнього обʼєму допоможуть досягти бажаних результатів для фертильності.