Олександр Корольов, І.М. Сила, Ольга Іллівна Сиза, Вадим Васильович Гейко
{"title":"Експериментальне визначення стану матеріалів парашутної системи Д-5 серії 2. Статистичні характеристики міцності тканини основного парашуту","authors":"Олександр Корольов, І.М. Сила, Ольга Іллівна Сиза, Вадим Васильович Гейко","doi":"10.30748/soivt.2021.68.05","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Предметом вивчення в статті є аналіз масиву експериментальних даних навантаження при розриві тканини по основі куполу парашуту основного десантних парашутних систем Д-5 серій 2 1973 та 1974 років виготовлення після їх тривалого зберігання з нульовим (невичерпаним) ресурсом. Метою статті є спроба на основі статистичного аналізу результатів вимірювань визначити співвідношення впливу зовнішніх чинників, пов’язаних з природними факторами старіння полімерів та умовами зберігання, і внутрішніх, що обумовлені похибками в процесі вимірювання. Завдання: визначити оптимальний перелік даних статистичного аналізу результатів вимірювання для оцінки якості процесу вимірювання. Використовувалися наступні методи і устаткування. Вдосконалена методика відбору точкових проб досліджуваних зразків десантних парашутних систем Д-5 серій 2 для проведення лабораторних досліджень за визначенням навантаження при розриві тканини куполу парашуту основного. Вимірювання проводились на машині розривній марки ИР 5047-50М2С, клас точності – 0,5 для діапазону вимірювань від 0,5 кН до 5 кН. Об’єм партії склав 25 парашутних систем, всього 250 елементарних проб. Масив емпіричних даних був оброблений математико-статистичними методами пакету програм Описова статистика з надбудови Пакету Аналізу MS EXCEL. Отримані наступні результати. Відносна похибка результатів вимірювання навантаження при розриві тканини по основі куполів парашутів 1973 року виготовлення склала ± 3,9 %, для парашутів 1974 року виготовлення – ±6,8 %. З урахуванням того, що прилад для вимірювання має похибку ± 0,29 % за паспортом, яку можна вважати систематичною, загальний рівень невизначеності є прийнятним для звичайних вимірювань у техніці. Висновки. Основними чинниками появи випадкових похибок у процесі вимірювання навантаження при розриві тканини куполу по основі парашуту основного є внутрішні фактори, обумовлені організацією та проведенням вимірювань.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.68.05","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Предметом вивчення в статті є аналіз масиву експериментальних даних навантаження при розриві тканини по основі куполу парашуту основного десантних парашутних систем Д-5 серій 2 1973 та 1974 років виготовлення після їх тривалого зберігання з нульовим (невичерпаним) ресурсом. Метою статті є спроба на основі статистичного аналізу результатів вимірювань визначити співвідношення впливу зовнішніх чинників, пов’язаних з природними факторами старіння полімерів та умовами зберігання, і внутрішніх, що обумовлені похибками в процесі вимірювання. Завдання: визначити оптимальний перелік даних статистичного аналізу результатів вимірювання для оцінки якості процесу вимірювання. Використовувалися наступні методи і устаткування. Вдосконалена методика відбору точкових проб досліджуваних зразків десантних парашутних систем Д-5 серій 2 для проведення лабораторних досліджень за визначенням навантаження при розриві тканини куполу парашуту основного. Вимірювання проводились на машині розривній марки ИР 5047-50М2С, клас точності – 0,5 для діапазону вимірювань від 0,5 кН до 5 кН. Об’єм партії склав 25 парашутних систем, всього 250 елементарних проб. Масив емпіричних даних був оброблений математико-статистичними методами пакету програм Описова статистика з надбудови Пакету Аналізу MS EXCEL. Отримані наступні результати. Відносна похибка результатів вимірювання навантаження при розриві тканини по основі куполів парашутів 1973 року виготовлення склала ± 3,9 %, для парашутів 1974 року виготовлення – ±6,8 %. З урахуванням того, що прилад для вимірювання має похибку ± 0,29 % за паспортом, яку можна вважати систематичною, загальний рівень невизначеності є прийнятним для звичайних вимірювань у техніці. Висновки. Основними чинниками появи випадкових похибок у процесі вимірювання навантаження при розриві тканини куполу по основі парашуту основного є внутрішні фактори, обумовлені організацією та проведенням вимірювань.