{"title":"Балет «За двома зайцями» Юрія Шевченка – Володимира Литвинова в науковому та художньо-критичному дискурсі","authors":"Аліна Миколаївна Підлипська","doi":"10.31866/2616-7646.5.2.2022.269330","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувати науковий та художньо-критичний дискурси балету Ю. Шевченка – В. Литвинова «За двома зайцями». Методологія. Методи аналізу, порівняння, узагальнення дозволили провести об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Вперше виявлено основні аспекти наукового та художньо-критичного дискурсу балету «За двома зайцями». Висновки. Балетна вистава «За двома зайцями» (музика Ю. Шевченка, хореографія В. Литвинова, 2017) є оригінальним мистецьким продуктом Національної опери України, створена не лише за мотивами п’єси М. Старицького, а й однойменного кінофільму режисера В. Іванова, музику до якого написав В. Гомоляка. Балет досі не зазнав розгорнутого наукового осмислення: основними векторами розгляду стали літературно-кінематографічно-музичні перетини з акцентуванням уваги на особливостях музичної партитури (В. Аксютіна, В. Зінченко), а також до нього побіжно звернувся ряд дослідників у хореологічних працях, де констатовано націоорієнтованість та загальний високий професійний рівень вистави (О. Білаш, А. Король, І. Климчук, Т. Медвідь, А. Підлипська). Більш масштабним виявився публіцистичний, зокрема, художньо-критичний, дискурс, що складають публікації журналістів та мистецтвознавців у мас-медіа, зокрема таких виданнях, які традиційно не залишають поза увагою балетні події (газета «День», інтернет-видання «Українська правда», «Вікенд», «Укрінформ»). Значна увага у таких публікаціях приділена сценографічним (декорації, костюми), музичним та режисерським рішенням (П. Булат, О. Голинська С. Максимець, Т. Поліщук, Л. Самохвалова та О. Климончук, Л. Тарасенко). Хореографія майже не піддана художньо-критичному осмисленню, автори не пішли далі загальних нечисленних епітетів, що характеризують виконавство артистів. У наукових та публіцистичних працях відсутні звернення до композиційно-архітектонічного та лексичного складників хореографічного рішення.","PeriodicalId":52829,"journal":{"name":"Tantsiuval''ni studiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tantsiuval''ni studiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31866/2616-7646.5.2.2022.269330","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета статті – проаналізувати науковий та художньо-критичний дискурси балету Ю. Шевченка – В. Литвинова «За двома зайцями». Методологія. Методи аналізу, порівняння, узагальнення дозволили провести об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Вперше виявлено основні аспекти наукового та художньо-критичного дискурсу балету «За двома зайцями». Висновки. Балетна вистава «За двома зайцями» (музика Ю. Шевченка, хореографія В. Литвинова, 2017) є оригінальним мистецьким продуктом Національної опери України, створена не лише за мотивами п’єси М. Старицького, а й однойменного кінофільму режисера В. Іванова, музику до якого написав В. Гомоляка. Балет досі не зазнав розгорнутого наукового осмислення: основними векторами розгляду стали літературно-кінематографічно-музичні перетини з акцентуванням уваги на особливостях музичної партитури (В. Аксютіна, В. Зінченко), а також до нього побіжно звернувся ряд дослідників у хореологічних працях, де констатовано націоорієнтованість та загальний високий професійний рівень вистави (О. Білаш, А. Король, І. Климчук, Т. Медвідь, А. Підлипська). Більш масштабним виявився публіцистичний, зокрема, художньо-критичний, дискурс, що складають публікації журналістів та мистецтвознавців у мас-медіа, зокрема таких виданнях, які традиційно не залишають поза увагою балетні події (газета «День», інтернет-видання «Українська правда», «Вікенд», «Укрінформ»). Значна увага у таких публікаціях приділена сценографічним (декорації, костюми), музичним та режисерським рішенням (П. Булат, О. Голинська С. Максимець, Т. Поліщук, Л. Самохвалова та О. Климончук, Л. Тарасенко). Хореографія майже не піддана художньо-критичному осмисленню, автори не пішли далі загальних нечисленних епітетів, що характеризують виконавство артистів. У наукових та публіцистичних працях відсутні звернення до композиційно-архітектонічного та лексичного складників хореографічного рішення.