Rotation of breast prostheses and quality of life of patients after augmentation mammoplasty

Abstract

Мета роботи  — оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Матеріали і методи . Робота виконана на базах кафедри хірургії № 4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOS­SF­36. Пацієнток поділили на дві групи: група порівняння — 94 жінки, яким виконано САМ традиційним методом, основна група — 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значеня показників ЯЖ отримано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOS­SF­36; проміжною точкою — частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Результати та обговорення . Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1 %) протезів, в основній групі — 46 (30,3 %) (р = 0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (р = 0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ (90° і більше) порівняно з 13 (13,8 %) випадками РПМЗ у групі порівняння (р = 0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі р < 0,01). Висновки . Клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров’я порівняно з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ порівняно з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров’я та за двома шкалами фізичного компонента здоров’я.