Клініко-неврологічні та нейропсихологічні характеристики цереброваскулярної патології у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, порівняно з групою контролю

Abstract

Актуальність. Наприкінці 2019 року новий коронавірус був ідентифікований як причина серії випадків пневмонії у місті Ухань, провінція Хубей, Китай. COVID-19 часто починається з симптомів ураження органів дихання, проте в подальшому у пацієнтів можуть з’явитися інші тяжкі ускладнення. Було встановлено, що майже у 40 % хворих на COVID-19 спостерігаються ураження центральної та периферичної нервової системи. Вважають, що системи охорони здоров’я в усьому світі вже найближчими роками можуть зазнати напливу осіб із депресією, посттравматичними стресовими розладами, тривогою, інсомнією, психозами, когнітивними порушеннями. Саме тому вкрай необхідне проведення клінічних досліджень, що фіксуватимуть гострий початок неврологічних симптомів, результати детальних неврологічних обстежень, темпи прогресування та довгострокові наслідки розладів з боку нервової системи у хворих на COVID-19. Мета дослідження: удосконалення діагностики цереброваскулярної патології (ЦВП) у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, шляхом вивчення клініко-неврологічних та нейропсихологічних показників. Завдання: дослідити клініко-неврологічні характеристики та їх кореляційні зв’язки, що визначають перебіг ЦВП у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Проаналізовано ЦВП у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2. Предметом дослідження були клінічні, нейропсихологічні показники пацієнтів із ЦВП, інфікованих SARS-CoV-2. Застосовані такі методи: збір скарг та анамнезу; фізикальне обстеження; психометричні — шкала тривоги Бека (BAI), шкала депресії Гамільтона (HDRS), шкала оцінки рівня втоми (FAS); нейропсихологічні — коротка шкала оцінки психічного стану (MMSE), Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (MoCa), шкала «Батарея лобної дисфункції» (FAB); клінічні — неврологічний статус; ПЛР-тест на виявлення РНК вірусу COVID-19; статистичні. Результати. Визначили, що у пацієнтів після перенесеної SARS-CoV-2 виявляється зниження когнітивних функцій за шкалами MMSE i MoCa порівняно із групою контролю, проте за шкалою FAB показники варіюють у межах норми в обох групах; рівень тривоги у пацієнтів обох груп значно перевищував гранично допустимі межі з деяким переважанням показників у групі контролю; показники шкали депресії Гамільтона продемонстрували наявність депресивного розладу у пацієнтів обох груп; кореляційний аналіз в основній групі свідчить про прямі та зворотні кореляційні зв’язки між показниками тестів для оцінки когнітивних доменів і показниками психометричних методів, сильний зворотний кореляційний зв’язок існує між показниками зорово-конструктивних виконавчих навичок і показниками рівня втоми та тривоги.