Особливості перебігу запальних процесів підщелепної ділянки в осіб похилого віку

Abstract

Резюме. Перебіг запальних захворювань підщелепної ділянки у людей похилого віку має свої особливості, які проявляються меншою маніфестацією клінічних ознак запального процесу на тлі підвищення лабораторних ознак інтоксикаційного синдрому. Мета дослідження – вивчити клініко-лабораторні особливості перебігу запальних процесів підщелепної ділянки в осіб похилого віку. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети проведено обстеження 17 осіб похилого віку (60–75 років), яким проводилось лікування з приводу одонтогенних флегмон підщелепної ділянки, гнійних підщелепних сіалоаденітів, а також слинокам’яної хвороби у стадії загострення. Контрольну групу склали 20 осіб молодого (25–44 роки) і середнього (44–60 років) віку. Оцінку тяжкості запального процесу проводили за такими параметрами: температура тіла, частота пульсу, вираження больового синдрому за шкалою Verbal Descriptor Scale (F. Gaston-Johanson, M. Albert, E. Fagan еt al.,1990). Також проводили загальноприйняті обов’язкові лабораторні методи дослідження. Лікування виконували відповідно до затверджених протоколів. Результати досліджень та їх обговорення. Отримано наступні результати. В осіб похилого віку температура тіла в межах субфебрильних величин тривала до 5-го дня спостереження, тоді як в осіб молодого і середнього віку нормалізувалась вже на 3 день. Зниження частоти пульсу в них пройшло на 5 день після розкриття гнійника, а в осіб молодого і середнього віку – на 3 день. Біль у ділянці операційної рани в осіб похилого віку був менш виражений. Показники вмісту еритроцитів і гемоглобіну в осіб похилого віку були нижчими. Середня кількість лейкоцитів, як й інших показників лейкограми, окрім лімфоцитів, мала тенденцію до підвищення. Достовірно була підвищена ШОЕ (p<0,05). Висновки. Результати проведених досліджень вказують, що перебіг гнійних запальних процесів підщелепної ділянки в осіб похилого віку має свої особливості. Вони починаються з появи помірних больових відчуттів у місці локалізації захворювання, повільним формуванням інфільтрату в товщі тканин, температурна реакція слабовиражена, незначно погіршується загальний стан. Це свідчить про вторинну імунну недостатність, яка також підтверджується показниками крові: тенденцією до підвищення показників лейкограми і ШОЕ на тлі зниження кількості лімфоцитів. Прояви інтоксикаційного синдрому зменшуються у них повільніше, про що свідчить триваліший період стабілізації температури і пульсу.