Theoretical and methodological principles of energy saving management at construction enterprises: concepts, trends, perspectives

Abstract

Проведено дослідження теоретико-методологічних засад управління енергозбереженням, виявлено фрагментарність та розрізненість думок вчених до понять «енергозбереження» та «енергоефективність». З урахуванням сучасних концептів цифрової трансформації та енергоефективного контролінгу нами уточнено дефініцію енергозбереження. Представлено базис системи енергоефективної інфраструктури в будівництві, де виокремлено три основні елементи: орган управління і контролю (Мінрегіонбуд, Держенергоефективності), фінансовий орган (Фонд енергоефективності), громадські організації (Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів, Академія будівництва України, Конфедерація будівельників), які сприяють забезпеченню дієвої державної підтримки цього сектору національної економіки. З’ясовано, що енергозбереження в будівельному комплексі як інноваційний процес пов’язане з тривалим життєвим циклом кінцевої будівельної продукції підприємства, специфікою накопичення енергозберігаючого ефекту на стадії експлуатації, а також великою кількістю учасників інвестиційного ланцюжка. Водночас дослідження управління енергозбереженням як нового специфічного явища суспільного життя дозволило виявити і сформулювати ряд закономірностей і протиріч цього явища: енергозбереження є побічним продуктом науково-технічного прогресу; енерговиробники не зацікавлені в зниженні енергетичних витрат; споживання енергії незмінно зростає, активне енергозбереження лише стримує темпи зростання; державна енергетична політика непослідовна і суперечлива; економічні критерії ставлять перед енергоефективним проектом підприємств більш високі бар’єри, ніж перед проектами розширення використання енергії.