Набутий стеноз спинномозкового каналу. Порівняльне дослідження людей та собак

Abstract

Набутий стеноз спинномозкового каналу (ССК), або цервікальний стеноз, — прогресуючий патологічний стан, який розвивається переважно на тлі дегенеративних змін або травми хребта. Дегенерація більшою мірою пов’язана з природним старінням опорно-рухового апарату шиї, однак є деякі питання щодо етіопатогенезу цих процесів. ССК може призвести до цілої низки патологічних станів, у першу чергу до цервікальної спондилотичної мієлопатії. При цьому провідним проявом є біль у ділянці шиї та верхній частині спини. Проведено клініко-морфометричний (за допомогою комп’ютерної томографії) аналіз даних 65 пацієнтів та 19 собак великих порід, вагою 20 кг і більше. Отримані дані вказують, що ССК у шийному відділі хребта виникає не тільки в похилому віці, але також відзначається в осіб та тварин молодого віку (у перерахунку на вік людини). Набутий ССК розвивається на тлі дегенеративно-дистрофічних змін в шиї (р < 0,05) у 87,7 % людей та у 78,9 % собак з клінічними проявами шийної мієлопатії (р < 0,05) з переважним стійким больовим синдромом (3,1 ± 0,3 бала у людей та 2,6 ± 0,4 бала у тварин за візуальною аналоговою шкалою). Такого роду патологічний процес у досліджених групах розвивався переважно на рівні С6 (р < 0,05). Частка змін ССК шийного відділу хребта за індексом стенозу Павлова — Торга у собак великих порід становила 78,9 % і вірогідно збігалася з клінічними проявами (р < 0,05). Аналогічні клініко-морфометричні показники отримані у людей (87,7 %, р < 0,05)