{"title":"ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИМОГИ КОМПЕНСАЦІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ ШКОДИ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ РФ В УКРАЇНІ","authors":"Віталій Микулець","doi":"10.18372/2307-9061.63.16705","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: встановити готовність українського екологічного законодавства до правого забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни рф в Україні. Досягнення вказаної мети зумовило необхідність: 1) визначення змісту понять «екологічна шкода» і «екологічна шкода під час війни», 2) контент-аналізу українського екологічного законодавства на предмет можливості забезпечення відповідних компенсацій. Методи дослідження: використано загальнотеоретичні і аналітичні методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження показано недоліки української правової позиції щодо забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок агресії росії. Запропоновано на рівні профільного Закону дати визначення поняттям «екологічна шкода» і «екологічна шкода під час війни». Обстоюється обґрунтованість відображення на рівні закону позиції, при визначенні екологічної шкоди внаслідок воєнних дій належить визначити відповідні пошкодження у вихідному стані шляхом застосування вимірних даних. Обговорення: російське вторгнення в Україну за короткий проміжок часу створило значний обсяг екологічних ризиків і реальних проблем. Наявні на сьогодні факти і позиція української громадськості актуалізують питання забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни рф в Україні. Втім у цьому питанні у перспективі можуть виникнути певні ускладнення, адже дефініція «екологічної шкоди» досі має дискусійний характер не лише у середовищі українських вчених, але й відсутня на рівні національного законодавства. Зважаючи на складну і неефективну практику застосування норм міжнародного гуманітарного права (зокрема стосовно охорони довкілля), логічно переглянути означену ситуацію. Зокрема привести понятійний ряд національного екологічного законодавства у відповідність зі змістом міжнародних актів.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Air & Space Law","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16705","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"LAW","Score":null,"Total":0}
引用次数: 2
Abstract
Мета: встановити готовність українського екологічного законодавства до правого забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни рф в Україні. Досягнення вказаної мети зумовило необхідність: 1) визначення змісту понять «екологічна шкода» і «екологічна шкода під час війни», 2) контент-аналізу українського екологічного законодавства на предмет можливості забезпечення відповідних компенсацій. Методи дослідження: використано загальнотеоретичні і аналітичні методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження показано недоліки української правової позиції щодо забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок агресії росії. Запропоновано на рівні профільного Закону дати визначення поняттям «екологічна шкода» і «екологічна шкода під час війни». Обстоюється обґрунтованість відображення на рівні закону позиції, при визначенні екологічної шкоди внаслідок воєнних дій належить визначити відповідні пошкодження у вихідному стані шляхом застосування вимірних даних. Обговорення: російське вторгнення в Україну за короткий проміжок часу створило значний обсяг екологічних ризиків і реальних проблем. Наявні на сьогодні факти і позиція української громадськості актуалізують питання забезпечення компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни рф в Україні. Втім у цьому питанні у перспективі можуть виникнути певні ускладнення, адже дефініція «екологічної шкоди» досі має дискусійний характер не лише у середовищі українських вчених, але й відсутня на рівні національного законодавства. Зважаючи на складну і неефективну практику застосування норм міжнародного гуманітарного права (зокрема стосовно охорони довкілля), логічно переглянути означену ситуацію. Зокрема привести понятійний ряд національного екологічного законодавства у відповідність зі змістом міжнародних актів.