В. Ф. Макєєв, Т. І. Пупін, Н. Р. Ключковська, О. Ю. Фецич
{"title":"Орофаціальний біль і скронево-нижньощелепна патологія","authors":"В. Ф. Макєєв, Т. І. Пупін, Н. Р. Ключковська, О. Ю. Фецич","doi":"10.11603/2311-9624.2022.1.12954","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Резюме. У сучасній інтерпритації орофаціального болю стоматологам необхідно мати чітке уявлення про патогенез орофаціального болю, особливості патологічних проявів порушень у скронево-нижньощелепних суглобах і необхідність урахування стану щелепно-лицевої ділянки при здійсненні стоматологічного й ортопедичного лікування. Оптимальним при цьому є застосування мультидисциплінарного підходу до лікування цих проявів. \nМета дослідження – на підставі аналізу джерел науково-методичної інформації обґрунтувати доцільність застосування міждисциплінарного підходу до лікування хворих із частковою і повною відсутністю зубів та їх взаємозв’язку із проявами міалгій, артралгій, патології скронево-нижньощелепного суглоба. \nМатеріали і методи. Бібліографічний аналіз питань взаємозв’язку проявів орофаціального болю і скронево-нижньощелепної патології. \nРезультати досліджень та їх обговорення. Гострі та хронічні прояви орофаціального синдрому поділяються на три основні категорії: соматичні, нейрогенні та психогенні. На сьогодні встановлено наявність великої кількості різних патологічних взаємовпливів і поталогічних взаємодій із ділянки голови і шиї, що зумовлює помилкові інтерпритації лікарями клінічних проявів і помилкових діагнозів, які досить часто спостерігаються у клінічній практиці. \nВисновки. Багатофакторність цієї проблеми значною мірою визначає структуру необхідних діагностичних і лікувальних заходів при плануванні стоматологічного, ортопедичного лікування й реабілітації пацієнтів. Задумкою низки авторів, найбільш ефективним рішенням проблеми орофаціального болю і патології скронево-нижньощелепних суглобів є міждисциплінарний підхід за участю стоматологів, оториноларингологів, реабілітологів та психотерапевтів. У рамках комплексного міждисциплінарного підходу до діагностики необхідним є застосування діагностичних методів дослідження з відповідною доказовою базою з метою верифікації больових нейром’язових або оклюзіїно-артикуляційних синдромів, а також оцінки їх системного впливу на біомеханіку взаємовідносин усіх елементів щелепно-лицевої ділянки.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"12 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-05-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Clinical Dentistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.1.12954","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Dentistry","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Резюме. У сучасній інтерпритації орофаціального болю стоматологам необхідно мати чітке уявлення про патогенез орофаціального болю, особливості патологічних проявів порушень у скронево-нижньощелепних суглобах і необхідність урахування стану щелепно-лицевої ділянки при здійсненні стоматологічного й ортопедичного лікування. Оптимальним при цьому є застосування мультидисциплінарного підходу до лікування цих проявів.
Мета дослідження – на підставі аналізу джерел науково-методичної інформації обґрунтувати доцільність застосування міждисциплінарного підходу до лікування хворих із частковою і повною відсутністю зубів та їх взаємозв’язку із проявами міалгій, артралгій, патології скронево-нижньощелепного суглоба.
Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз питань взаємозв’язку проявів орофаціального болю і скронево-нижньощелепної патології.
Результати досліджень та їх обговорення. Гострі та хронічні прояви орофаціального синдрому поділяються на три основні категорії: соматичні, нейрогенні та психогенні. На сьогодні встановлено наявність великої кількості різних патологічних взаємовпливів і поталогічних взаємодій із ділянки голови і шиї, що зумовлює помилкові інтерпритації лікарями клінічних проявів і помилкових діагнозів, які досить часто спостерігаються у клінічній практиці.
Висновки. Багатофакторність цієї проблеми значною мірою визначає структуру необхідних діагностичних і лікувальних заходів при плануванні стоматологічного, ортопедичного лікування й реабілітації пацієнтів. Задумкою низки авторів, найбільш ефективним рішенням проблеми орофаціального болю і патології скронево-нижньощелепних суглобів є міждисциплінарний підхід за участю стоматологів, оториноларингологів, реабілітологів та психотерапевтів. У рамках комплексного міждисциплінарного підходу до діагностики необхідним є застосування діагностичних методів дослідження з відповідною доказовою базою з метою верифікації больових нейром’язових або оклюзіїно-артикуляційних синдромів, а також оцінки їх системного впливу на біомеханіку взаємовідносин усіх елементів щелепно-лицевої ділянки.