ДО ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ НЕОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ВІДНОСИН ЩОДО КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Abstract

Метою статті є виявлення норм чинного цивільного законодавства України, що покликані регулювати немайнові відносин щодо конфіденційної інформації у сфері охорони здоров’я, які не мають особистого характеру. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використання цих методів дало можливість виявити та описати норми чинного цивільного законодавства України, що покликані регулювати немайнові відносини щодо конфіденційної інформації у сфері охорони здоров’я, які не мають особистого характеру. Результати: не усі цивільні права та обов’язки, які мають немайновий характер, є особистими. На прикладі відповідних норм чинного цивільного законодавства було продемонстровано, що деякі правовідносини у сфері охорони здоров’я є неособистими немайновими, а це означає, що норми чинного цивільного законодавства України крім особистих немайнових відносин здатні регулювати також неособисті немайнові відносини. Обговорення: для того, щоб неособисті немайнові відносини розглядалися як особисті майнові відносини, ми на прикладі ст. 1 ЦК України повинні тлумачити виходячи не із її буквального розуміння, а із доктринального та/або судового. Тобто фактично визнати доктрину та судову практику як джерело цивільного права. Проте цей підхід тоді йде всупереч легальній концепції цивільного права України, порушує принципи правової визначеності та верховенства права. Тому для того, щоб таких порушень не було, неособисті немайнові відносини мають бути визначені в предметі цивільного права України, тобто в ч. 1 ст. 1 ЦК України. Тим більше, що наука цивільного права та судова практика їх традиційно вважає цивільними. Це б сприяло правовій визначеності та якості нашого цивільного законодавства.