МІСЦЕ МИТНОГО ПРАВА У СТРУКТУРІ СИСТЕМИ ПРАВА: ОКРЕМІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ

Abstract

Мета статті полягає в обґрунтуванні наукового підходу щодо визначення місця митно-правового регулювання у структурі правопорядку. Методи дослідження: системний підхід до формування підходу про визначення митного права структурі системи права; системний аналіз у сукупності із методом класифікації застосовувався для визначення пріоритетності для дослідження проблеми митно-правового регулювання, а також систематизації суб’єктів митних правовідносин; порівняльно-правового для розкриття співвідношення митних правовідносин, пов’язаних із реалізацією напрямків державної митної справи, та адміністративно-правових відносин; метод правового моделювання для визначення об’єкта, форм і методів митно-правового регулювання. Результати: обґрунтування необхідності виділення ризиків і небезпек, які впливають на стан забезпечення безпеки зовнішньоекономічної діяльності та митно-правове регулювання; визначення об’єкта митно-правового регулювання як поліструктурного; доведення доцільності приєднання до підходу, за яким митне право розглядається як підгалузь адміністративного права; виділення суб’єктної складової митного права. Обговорення: аргументується необхідність розкриття сутності і змісту митно-правового регулювання в умовах існування високого рівня небезпек у взаємозв’язку із ризиками їх виникнення, що актуалізує питання встановлення і застосування адекватних заходів і засобів митно-правового регулювання та пріоритет його безпекової складової. Запропоновано визначати митне право як однойменну комплексну галузь права, основу якої складають норми відповідної підгалузі адміністративного права. За таким підходом враховано упорядковуючий, переважно організаційний характер митно-правового регулювання, адміністративно-правову природу митно-деліктних відносин та відносин щодо гарантування законності діяльності митних органів, уведення до структури системи митно-правових відносин тих, які стосуються правоохоронної діяльності, а також взаємозв’язок із конституційно-правовими, фінансово-правовими, цивільно-правовими, господарсько-правовими та іншими відносинами.