М’ЯКЕ ПРАВО В СИСТЕМІ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Іванський А. Й. М’яке право в системі джерел фінансового права України. - Стаття. У статті розглянуто систему джерел фінансового права України й визначено м’яке право як один із ре­гуляторів фінансових правовідносин. Установлено, що джерела фінансового права - це форми вираження правових приписів через нормативні акти як результат діяльності компетентних органів держави, які вста­новлюють чи санкціонують правові норми, обов’язкові для сторін фінансових правовідносин, що становлять предмет фінансового права. Визначено, що м’яке право як джерело фінансо­вого права містить рішення, резолюції міжнародних фінансових організацій, що мають рекомендаційний характер, політичні домовленості, які впливають на регулювання фінансових правовідносин і модельне законодавство, котре може бути застосовано в регулю­ванні фінансових правовідносин. Досліджено, що норма м’якого права, як і внутріш­ньодержавна правова норма, по суті встановлює певну модель чи стандарт відповідної поведінки суб’єктів міжнародного права й без механізму її імплементації на національному рівні є лише фікцією. М’яке пра­во може бути імплементованим до національного законодавства за допомогою матеріальної інкорпора­ції, коли положення вводяться у внутрішньодержавне право через нормативно-правові акти. Розглянуто, що використання норм м’якого права в регулюванні фінансових правовідносин на   національному рівні опосередковано тим, що м’яке право здатне оперативно розв’язувати фінансові про­блеми, що виникають, стимулюючи водночас нор- мотворчу діяльність міжнародних організацій і дер­жав на рівні укладення політичних домовленостей спрощеним механізмом санкціонування, моніторингу й нагляду за дотриманням м’якого права, одночасною гармонізацією фінансового законодавства й збережен­ням суверенітету держави у сфері фінансово-правового регулювання. Виокремлено варіанти значення актів м’якого пра­ва, які й визначають їхнє місце в європейській системі джерел права, зокрема такі як: необов’язкова допомога під час інтерпретації, обов’язкова допомога під час ін­терпретації та забезпечення послідовної інтерпретації.