Акцентуації характеру злочинців з насильницькою спрямованістю

Стаття присвячена розгляду акцентуацій характеру злочинців з насильницькою спрямованістю, засуджених за повторні насильниці злочини. Висвітлено результати дослідження характерологічних особливостей даної категорії злочинців. Запропоновано портрет рецидивіста, характерологічними ознаками якого є емотивне реагування, яке він намагається компенсувати застряганням на захисній педантичній впорядкованості, побоюючись небезпечних наслідків неконтрольованих актів через власну збудливу гіпертимну екзальтованість, яка, внаслідок демонстративності на тлі дистимічних, а інколи й дисфоричних перепадів настрою, може призводити до необдуманих вчинків. При цьому його демонстративна екзальтованість є набутою характеристикою, інтеріоризованою в ході соціалізації у відповідних традиціях кримінальної субкультури. Однак саме вони часто й стають пусковим механізмом неконтрольованої поведінки, яка призводить до вчинення правопорушень. Застрягання також характеризує не лише злопам’ятність, але й стійку фіксацію асоціальних установок педантичного дотримання норм кримінального світу. Загальна ж нестійкість емоційних реакцій породжується накопиченням негативних переживань (проблемних сфер життя, нереалізованих соціальних бажань, мрій та прагнень, виключно викривленій можливості задовольняти базові потреби, негативний досвід відбування покарань, конфлікти з соціумом тощо), що проявляється у генералізованій виснажливій дисфоричній дистимії. Будучи закріпленим на рівні установочних реакцій, такі характерологічні особливості мало того що видко фіксуються, але й стають стійкими якостями, що обумовлюють стереотипність відтворюваної з разу у раз асоціальної поведінки. Ключові слова: акцентуації характеру, злочинці з насильницькою спрямованістю, особистість злочинця, повторні насильницькі злочини.