Дискурсивні характеристики соціальних мереж та їх вплив на соціальну зрілість молоді

У статті розкрито особливості дискурсивних характеристик соціальних мереж та їх вплив на соціальну зрілість молоді. Виявлено соціально-психологічні особливості особистості щодо сприйняття дискурсу військової загрози в соціальних мережах та проведено їх диференціацію. Показано, що опредметнення сприйняття військової загрози та відповідних емоційних і поведінкових реакцій особистості базується на використанні критерію об’єктивності/уявності. Об’єктивність військової загрози закономірно проявляється в реакціях уникнення або активної протидії. Встановлено, що сприйняття дискурсу військової загрози, який представлений в соціальних мережах, залежить від низки соціально-психологічних особливостей особистості: розвитку критичності мислення, розвитку особистісної та соціальної рефлексії, фрустраційної толерантності, ступеня особистісної тривожності. З’ясовано, що оцінювання загроз залежить від коґнітивних чинників – розуміння причин, форм і наслідків реалізації загроз; аксіологічних чинників – цінностей і ціннісно-смислових орієнтацій особистості; завдяки ціннісному аспекту вибудовується система принципів, цілей і засобів життєдіяльності, що, у свою чергу, визначає сприйняття тих чи інших загроз; конативних чинників – можливостей і засобів для протидії загрозам. Наголошується, що невротична тривожність є рисою особистості, яка домінує у сприйнятті будь-якої інформації, зокрема й соціального змісту. Зважаючи на зазначене особи, яким властива невротична тривожність, потребують спеціальних заходів психокорекційного впливу. Розроблено та апробовано систему соціально-психологічних заходів, спрямовану на нейтралізацію деструктивного впливу на особистість дискурсу військової загрози, пов’язаному, зокрема, з її некоректним висвітленням в соціальних мережах. Розроблена система соціально-психологічних заходів була спрямована на розвиток критичності мислення, особистісної та соціальної рефлексії, а також фрустраційної толерантності та об’єктивного й неупередженого сприйняття інформації, яка надходить з соціальних мереж щодо військової загрози; протидію маніпулятивним впливам; зниження соціальної тривоги в цілому. Аналіз результатів впровадження системних психокорекційних заходів щодо нейтралізації деструктивного впливу на особистість дискурсу військової загрози засвідчив їх позитивний вплив на зменшення кількості осіб з домінуванням витіснення військової загрози; її раціоналізації; реакцій реактивного утворення; зафіксоване зростання кількості осіб, які набули конструктивних навичок аналізу інформації, що надходить з соціальних мереж, та її критичного осмислення. Ключові слова: особистість, соціальні мережи, дискурсивні характеристики соціальних мереж, соціальна зрілість.