Непересічна постать ученого і педагога

Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядерної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархів фізичної науки на Закарпатті, засновника кафедр оптики і квантової електроніки в Ужгородському національному університеті, ініціатора створення і першого керівника Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (нині — Інститут електронної фізики НАН України), доктора фізико-математичних наук (1967), професора (1967) Івана Прохоровича Запісочного. З його ім’ям пов’язані важливі результати, які сприяли розвитку в Україні фізики електронних і атомних зіткнень, спектроскопії вакуумно-ультрафіолетового діапазону, нелінійної оптики, електрон-фотонної та іон-фотонної емісії металевих поверхонь, газової квантової електроніки. Він та його учні зробили вагомий внесок у створення цілої серії оригінальних, у тому числі й унікальних, установок та прецизійного інструментарію для досліджень нових явищ та ефектів в електронній фізиці.