ОРГАНІЗАЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ У КИЇВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ НАПРИКІНЦІ 1920-х — НА ПОЧАТКУ 1930-х рр

Використовуючи архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті проаналізувала організацію, особливості проведення, а також значення виробничої практики в Київській політехніці наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. До запровадження безперервної виробничої практики (з 1928 р.) у КПІ, як і в інших вишах УСРР, існувала тільки літня практика, яка особливо на перших порах виявила низку різноманітних проблем через неналежно розроблену систему її організації. Згодом літню виробничу практику скасували, а замість неї запровадили безперервну виробничу практику — регулярне чергування теоретичної та виробничої підготовки протягом усього періоду перебування студентів в інституті. До 40–50% навчального часу відводилося на виробниче навчання. У ході дослідження виявлено, що в КПІ ця практика була безпосередньо пов’язана зі студентською спеціальністю, факультетські комісії ретельно працювали над її організацією. Однак, незважаючи на зусилля адміністрації КПІ, комісій факультету, викладачів, усе ж існували проблеми в організації та проведенні виробничої практики. Мали місце вони й у часи реорганізації інституту. Ключові слова: освіта, Київ, повсякдення, Київська політехніка, виробнича практика, професійна підготовка, підприємство, студент.