МЕТОД ХУДОЖНЬОЇ АПРОПРІАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЖИВОПИСУ НА ЛЕВКАСІ УКРАЇНИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТЬ

Розглядається метод художньої апропріації в контексті живопису на левкасі. Встановлені та проаналізовані наступні типи запоз ичення: безпосереднє присвоєння, пародія або сатира, семплювання чи колаж та реконструкціалізація. Кожен із них характеризується використанням існуючих образів, арт об’єктів або поза живописних взірців, які перетворюються та трансформуються в новий контекс т. Апропріаційне запозичення стає засобом синтезу і творчого вираження українських митців і розглядається як інструмент із відтворення певних ідей, форм та змістів, популяризуючи ідею спростування «чистої» оригінальності. Також апропріаційне запозичення ви являє спільні зв'язки та посилання між різними епохами, культурами та галузями мистецтва, що сприяє формуванню діалогу між минулим і сучасним. Матеріал статті звертає увагу на низький ступінь дослідженості такої галузі як живопис на левкасі і акцентує на н еобхідності аналізу принципів його формотворення.