{"title":"乌克兰国家科学院可再生能源研究所成立 20 周年","authors":"С. О. Кудря, М. П. Кузнєцов, Л. В. Яценко","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"На сьогоднішній день використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є одним із основних пріоритетів розвитку енергетики для більшості розвинених країн світу. Зокрема, США, Німеччина, Іспанія, Швеція, Данія, Японія планують у перший половині ХХІ століття довести частку ВДЕ в загальному енергобалансі до 50 %, але кількість країн, міст та окремих громад, які ставлять за мету забезпечення енергоспоживання за рахунок ВДЕ невпинно збільшується, і деякі з них прагнуть перейти до ВДЕ на рівні 100 %. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2035 року частка ВДЕ в Україні складатиме 25 %. Але з огляду на руйнування, завдані ворогом об’єктам теплової генерації та мережам електропостачання України, держава має посилити розвиток ВДЕ і прискорити енергетичний перехід: це питання національної безпеки і безпеки передачі електроенергії, для вирішення якого Україна має повною мірою задіяти свій науково технічний-потенціал, в якому головна роль відводиться науковим установам, які займаються питаннями розвитку систем ВДЕ. Флагманом серед таких наукових закладів безумовно є Інститут відновлюваної енергетики НАН України, який ввібрав у себе досвід та знання кількох поколінь науковців галузі ВДЕ, та створив унікальну дослідно-експериментальну базу для реалізації їх потенціалу. \nУ статті викладено фактичні матеріали щодо напрямків діяльності, наукового потенціалу, досягнень а також історії та передумов створення Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Дана інформація щодо керівництва Інституту, його структури по відділах та їх завданнях.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"5 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ІНСТИТУТУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НАН УКРАЇНИ – 20 РОКІВ\",\"authors\":\"С. О. Кудря, М. П. Кузнєцов, Л. В. Яценко\",\"doi\":\"10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"На сьогоднішній день використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є одним із основних пріоритетів розвитку енергетики для більшості розвинених країн світу. Зокрема, США, Німеччина, Іспанія, Швеція, Данія, Японія планують у перший половині ХХІ століття довести частку ВДЕ в загальному енергобалансі до 50 %, але кількість країн, міст та окремих громад, які ставлять за мету забезпечення енергоспоживання за рахунок ВДЕ невпинно збільшується, і деякі з них прагнуть перейти до ВДЕ на рівні 100 %. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2035 року частка ВДЕ в Україні складатиме 25 %. Але з огляду на руйнування, завдані ворогом об’єктам теплової генерації та мережам електропостачання України, держава має посилити розвиток ВДЕ і прискорити енергетичний перехід: це питання національної безпеки і безпеки передачі електроенергії, для вирішення якого Україна має повною мірою задіяти свій науково технічний-потенціал, в якому головна роль відводиться науковим установам, які займаються питаннями розвитку систем ВДЕ. Флагманом серед таких наукових закладів безумовно є Інститут відновлюваної енергетики НАН України, який ввібрав у себе досвід та знання кількох поколінь науковців галузі ВДЕ, та створив унікальну дослідно-експериментальну базу для реалізації їх потенціалу. \\nУ статті викладено фактичні матеріали щодо напрямків діяльності, наукового потенціалу, досягнень а також історії та передумов створення Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Дана інформація щодо керівництва Інституту, його структури по відділах та їх завданнях.\",\"PeriodicalId\":427916,\"journal\":{\"name\":\"Vidnovluvana energetika\",\"volume\":\"5 2\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-01-22\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Vidnovluvana energetika\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Vidnovluvana energetika","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ІНСТИТУТУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НАН УКРАЇНИ – 20 РОКІВ
На сьогоднішній день використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є одним із основних пріоритетів розвитку енергетики для більшості розвинених країн світу. Зокрема, США, Німеччина, Іспанія, Швеція, Данія, Японія планують у перший половині ХХІ століття довести частку ВДЕ в загальному енергобалансі до 50 %, але кількість країн, міст та окремих громад, які ставлять за мету забезпечення енергоспоживання за рахунок ВДЕ невпинно збільшується, і деякі з них прагнуть перейти до ВДЕ на рівні 100 %. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2035 року частка ВДЕ в Україні складатиме 25 %. Але з огляду на руйнування, завдані ворогом об’єктам теплової генерації та мережам електропостачання України, держава має посилити розвиток ВДЕ і прискорити енергетичний перехід: це питання національної безпеки і безпеки передачі електроенергії, для вирішення якого Україна має повною мірою задіяти свій науково технічний-потенціал, в якому головна роль відводиться науковим установам, які займаються питаннями розвитку систем ВДЕ. Флагманом серед таких наукових закладів безумовно є Інститут відновлюваної енергетики НАН України, який ввібрав у себе досвід та знання кількох поколінь науковців галузі ВДЕ, та створив унікальну дослідно-експериментальну базу для реалізації їх потенціалу.
У статті викладено фактичні матеріали щодо напрямків діяльності, наукового потенціалу, досягнень а також історії та передумов створення Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Дана інформація щодо керівництва Інституту, його структури по відділах та їх завданнях.