ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Стрімкий і глобальний розвиток інформаційної сфери, сучасних інформаційних технологій значною мірою впливає на політичну, економічну, соціокультурну, оборонну та інші складові процесів розвитку суспільства і держави. Інформаційні ресурси в сучасних умовах стають основним фактором життєдіяльності всіх сфер суспільства. Ефективність системи державного управління національними інформаційними ресурсами та гарантування їхньої безпеки значною мірою визначає в умовах війни загальний рівень інформаційної і національної безпеки. Будь-які недоліки в структурі і функціонуванні системи державного управління призводять до збитків суспільства і держави. У зв’язку з цим у статті розглянуто ключові поняття та основи державної інформаційної політики в сфері інформаційної та національної безпеки. Аналізується діяльність держави в інформаційній сфері в умовах війни. Крім того, визначені основні напрями держави в сфері інформаційної безпеки. Запропоновані концептуальні підходи гарантування інформаційної безпеки. При формуванні концепції державної інформаційної політики з метою гарантування інформаційної та національної безпеки України варто виходити з необхідності прийняття таких базових принципів, як відкритість інформаційної політики, рівність інтересів всіх учасників інформаційних відносин, системності, пріоритетності тощо. В цьому процесі головні заходи повинні бути спрямовані на забезпечення державних інтересів України і не суперечити соціальним інтересам громадян країни. Необхідними є програми на фінансування державою інформаційного розвитку, забезпечення пріоритету права перед силою тощо. Стратегічне інформаційне протистояння є самостійним і принципово новим видом протистояння, здатним вирішувати конфлікт без застосування збройних сил у традиційному розумінні. В статті визначені закономірності інформаційного протистояння та здійснено аналіз його кількісних характеристик. Проведено формалізацію рівнів інформаційної озброєності держави і механізмів еволюції в залежності від ресурсного потенціалу конкретної держави та впливу зовнішнього оточення.