{"title":"现代电子大学系统的结构和发展前景","authors":"Світлана Агаджанова, Карен Агаджанов-Гонзалес, Вячеслав Харченко","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-001","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості впровадження сучасних систем електронного навчання, зокрема E-university. Визначено поняття і сутність електронного навчання (метод навчання, заснований на цифрових технологіях), переваги (активна навчальна поведінка, незалежність від часу і територіального розміщення суб'єкта навчання, інтерактивність, відкритість, доступність, диференційованість); умови його реалізації. Висвітлені проблеми реалізації електронного навчання. Серед них: важкість підтримки всіх режимів викладання та навчання, важкість задоволення всіх потреб в індивідуальному навчанні; складність інтегрування функціональних модулів інших систем або прикладних програм; недостатня підготовленість до використання системи електронного навчання; потенційні технічні проблеми.\nНаголошується на важливості хмарних обчислень: хмарні обчислення підвищують безпеку систем E-university, зумовлюють доступність, зручність і простоту налаштування. Розглянуті три типи послуг, що надаються постачальниками хмарних послуг: інфраструктура, платформа, програмне забезпечення.\nВисвітлено досвід впровадження проєкту E-university в Сумському національному аграрному університеті. Перераховані задачі, що виконуються на етапі розробки. Описано реалізацію проекту E-SNAU у середовищі мобільного додатку. Мобільний додаток має сторінки: сторінка з персональними даними, сторінка з розкладом; список завдань; календар з подіями на обрану дату; прогрес навчання в діаграмах; сторінка фінанси дає можливість переглянути всі фінансові операції студента; сторінка Help, де можна знайти відповіді на найчастіші запитання, надіслати своє запитання або побажання; сторінка читацького квитка; сторінка пропуск до гуртожитку (інформація про студента, QR-код для сканування пропуску). Окреслені переваги запропонованої структури проекту E-SNAU, виділені напрямки удосконалення. Серед них: визначення тих технологій, які можуть бути найкраще інтегровані в традиційну навчальну програму; вибір необхідних технологій та траєкторій навчання; оцінка часу і ресурсів, необхідних для запровадження та підтримки визначених способів навчання; надання професійної технічної підтримки як співробітникам, так і студентам; використання віртуальних середовищ, які можуть підтримувати викладання в одній лабораторії в межах навчального закладу та об'єднувати студентів з декількох ЗВО.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"120 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"СТРУКТУРА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СИСТЕМ E-UNIVERSITY\",\"authors\":\"Світлана Агаджанова, Карен Агаджанов-Гонзалес, Вячеслав Харченко\",\"doi\":\"10.31110/2616-650x-vol12i1-001\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті розглянуто особливості впровадження сучасних систем електронного навчання, зокрема E-university. Визначено поняття і сутність електронного навчання (метод навчання, заснований на цифрових технологіях), переваги (активна навчальна поведінка, незалежність від часу і територіального розміщення суб'єкта навчання, інтерактивність, відкритість, доступність, диференційованість); умови його реалізації. Висвітлені проблеми реалізації електронного навчання. Серед них: важкість підтримки всіх режимів викладання та навчання, важкість задоволення всіх потреб в індивідуальному навчанні; складність інтегрування функціональних модулів інших систем або прикладних програм; недостатня підготовленість до використання системи електронного навчання; потенційні технічні проблеми.\\nНаголошується на важливості хмарних обчислень: хмарні обчислення підвищують безпеку систем E-university, зумовлюють доступність, зручність і простоту налаштування. Розглянуті три типи послуг, що надаються постачальниками хмарних послуг: інфраструктура, платформа, програмне забезпечення.\\nВисвітлено досвід впровадження проєкту E-university в Сумському національному аграрному університеті. Перераховані задачі, що виконуються на етапі розробки. Описано реалізацію проекту E-SNAU у середовищі мобільного додатку. Мобільний додаток має сторінки: сторінка з персональними даними, сторінка з розкладом; список завдань; календар з подіями на обрану дату; прогрес навчання в діаграмах; сторінка фінанси дає можливість переглянути всі фінансові операції студента; сторінка Help, де можна знайти відповіді на найчастіші запитання, надіслати своє запитання або побажання; сторінка читацького квитка; сторінка пропуск до гуртожитку (інформація про студента, QR-код для сканування пропуску). Окреслені переваги запропонованої структури проекту E-SNAU, виділені напрямки удосконалення. Серед них: визначення тих технологій, які можуть бути найкраще інтегровані в традиційну навчальну програму; вибір необхідних технологій та траєкторій навчання; оцінка часу і ресурсів, необхідних для запровадження та підтримки визначених способів навчання; надання професійної технічної підтримки як співробітникам, так і студентам; використання віртуальних середовищ, які можуть підтримувати викладання в одній лабораторії в межах навчального закладу та об'єднувати студентів з декількох ЗВО.\",\"PeriodicalId\":388657,\"journal\":{\"name\":\"Education. Innovation. Practice\",\"volume\":\"120 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-01-31\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Education. Innovation. Practice\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-001\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Education. Innovation. Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-001","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
СТРУКТУРА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СИСТЕМ E-UNIVERSITY
У статті розглянуто особливості впровадження сучасних систем електронного навчання, зокрема E-university. Визначено поняття і сутність електронного навчання (метод навчання, заснований на цифрових технологіях), переваги (активна навчальна поведінка, незалежність від часу і територіального розміщення суб'єкта навчання, інтерактивність, відкритість, доступність, диференційованість); умови його реалізації. Висвітлені проблеми реалізації електронного навчання. Серед них: важкість підтримки всіх режимів викладання та навчання, важкість задоволення всіх потреб в індивідуальному навчанні; складність інтегрування функціональних модулів інших систем або прикладних програм; недостатня підготовленість до використання системи електронного навчання; потенційні технічні проблеми.
Наголошується на важливості хмарних обчислень: хмарні обчислення підвищують безпеку систем E-university, зумовлюють доступність, зручність і простоту налаштування. Розглянуті три типи послуг, що надаються постачальниками хмарних послуг: інфраструктура, платформа, програмне забезпечення.
Висвітлено досвід впровадження проєкту E-university в Сумському національному аграрному університеті. Перераховані задачі, що виконуються на етапі розробки. Описано реалізацію проекту E-SNAU у середовищі мобільного додатку. Мобільний додаток має сторінки: сторінка з персональними даними, сторінка з розкладом; список завдань; календар з подіями на обрану дату; прогрес навчання в діаграмах; сторінка фінанси дає можливість переглянути всі фінансові операції студента; сторінка Help, де можна знайти відповіді на найчастіші запитання, надіслати своє запитання або побажання; сторінка читацького квитка; сторінка пропуск до гуртожитку (інформація про студента, QR-код для сканування пропуску). Окреслені переваги запропонованої структури проекту E-SNAU, виділені напрямки удосконалення. Серед них: визначення тих технологій, які можуть бути найкраще інтегровані в традиційну навчальну програму; вибір необхідних технологій та траєкторій навчання; оцінка часу і ресурсів, необхідних для запровадження та підтримки визначених способів навчання; надання професійної технічної підтримки як співробітникам, так і студентам; використання віртуальних середовищ, які можуть підтримувати викладання в одній лабораторії в межах навчального закладу та об'єднувати студентів з декількох ЗВО.