БАРСТЕР АГ (БАРатон, Семлопін, Тиурекс в ТЕРапії Артеріальної Гіпертензії). Досвід застосування вітчизняних антигіпертензивних препаратів на первинній ланці. Результати дослідження

Актуальність. Підходи до лікування артеріальної гіпертензії (АГ) часто відрізняються на стаціонарному й догоспітальному етапах, однак призначення препаратів сімейним лікарем в Україні досліджували мало. Мета: оцінити ефективність антигіпертензивної терапії генеричними формами найбільш популярних у світі антигіпертензивних засобів — раміприлу, s-амлодипіну, гідрохлортіазиду, телмісартану вітчизняного виробництва компанії «Кусум Фарм» (торгові назви Баратон®, Семлопін®, Тиурекс®, Хіпотел® відповідно), призначених у вигляді вільних комбінацій, у пацієнтів з м’якою неускладненою АГ на первинній ланці надання медичної допомоги. Матеріали та методи. У дослідження включали осіб зі встановленою АГ 1–2-го ст. (тобто з рівнем артеріального тиску (АТ) не вище за 160/110 мм рт.ст.). Усі пацієнти мали три візити: включення (оцінка анамнезу, АТ, частоти серцевих скорочень (ЧСС), результатів біохімічного аналізу, призначення антигіпертензивної терапії), візит титрації (оцінка АТ, ЧСС, оцінка прихильності до терапії, анкетування побічних ефектів, результатів біохімічного аналізу), візит завершення (оцінка АТ, ЧСС, оцінка прихильності до терапії (анкета), побічних ефектів, результатів біохімічного аналізу, вибір подальшої терапії). Результати. Загалом у дослідження було включено 1200 пацієнтів, з яких для подальшого аналізу було відібрано 1183 учасники — це були як чоловіки, так і жінки середнього віку без ожиріння і гіперглікемії, однак з підвищеним рівнем холестерину крові, які переважно страждали від АГ 2-го ст., але без значимого ураження нирок. На першому візиті всім пацієнтам було призначено препарат Баратон®, у той час як вибір другого препарату в комбінації було залишено на розсуд лікаря. Комбінацію раміприл + гідрохлортіазид було призначено 35 % пацієнтів, а інші 65 % пацієнтів почали приймати комбінацію раміприл + s-амлодипін. Через місяць відбулося зниження систолічного АТ (САТ) на 20 мм рт.ст. у групі раміприл + s-амлодипін і на 18 мм рт.ст. — у групі раміприл + гідрохлортіазид. На другому візиті було дозволено переводити пацієнта на телмісартан (Хіпотел®) за необхідності, а також додавати третій компонент комбінації. Загалом серед усіх учасників дослідження на комбінації на основі телмісартану було переведено близько 9 % учасників. У загальній групі потрійну комбінацію (раміприл/телмісартан + s-амлодипін + гідрохлортіазид) з метою досягнення ефективного контролю АТ призначили 32 % пацієнтів, у той час як 68 % учасників продовжили приймати подвійну комбінацію. Через 3 місяці в обох групах відбулося достовірно виражене зниження офісного АТ (САТ знизився на 27 і 32 мм рт.ст., діастолічний АТ — на 13 і 15 мм рт.ст. у групах подвійної терапії проти потрійної відповідно). Прихильність до препаратів в обох групах залишалась високою. Висновки. Використання генеричних форм раміприлу (Баратон®), s-амлодипіну (Семлопін®), гідрохлортіазиду (Тиурекс®), телмісартану (Хіпотел®) виробництва «Кусум Фарм», призначених у вигляді вільних комбінацій, як комбінованої антигіпертензивної терапії виявилося достатньо ефективним і мало добрий профіль переносимості в пацієнтів з АГ на первинному етапі надання медичної допомоги.