О. Ю. Страшок, Роберт Кальбарчик, Моніка Жємянська
{"title":"Історичні особливості озеленення та благоустрою міста Києва","authors":"О. Ю. Страшок, Роберт Кальбарчик, Моніка Жємянська","doi":"10.36930/40320201","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Система озеленення міста Києва формувалася століттями та постійно зазнавала трансформації у різні історичні періоди існування. У роботі розглянуто основні етапи формування системи зелених насаджень й основні показники забезпечення зеленими насадженнями мешканців у різні історичні періоди розвитку міста. Висвітлено еволюційний розвиток системи озеленення та благоустрою Києва. Детально проаналізовано архівні й історичні літературні дані щодо розвитку різних історико-містобудівних етапів міста, зокрема й архівні документи Центрального державного історичного архіву України, Державного архіву Києва, звітну діяльність садової комісії міста Києва. Окрім цього, подано частково асортимент рослин, який був репрезентований у насадженнях загального призначення у різні періоди містобудування та просторового планування. Досліджено хронологію розвитку благоустрою міста в особливостях законотворчих документів та юридично відповідальних органів. Перша документальна згадка про виділення державних видатків на благоустрій міста датується 15 липня 1754 р. та репрезентована Указом Сенату про зобов'язання Київського магістрату виділити кошти з міських прибутків на упорядкування міста Києва. Встановлено, що у 1987 р. у міському озелененні асортимент рослин нараховував 56 деревних видів, а у 1997 р. – 185 видів, що майже в 3 рази більше. Визначено, що за період з 1970-х років по 2018 р. в 1991 р. зафіксовано найвищий показник рівня забезпечення зеленими насадженнями загального призначення жителів міста Києва та становив 25 м2 на одного мешканця. Виокремлено п'ять періодів розвитку системи озеленення і благоустрою міста. Ретроcпективний аналіз системи озеленення та благоустрою Києва дасть змогу фахівцям садово-паркового господарства сформувати концептуальні рішення міських зелених просторів з урахуванням багаторічного досвіду історико-містобудівних рішень для збереження історичного ландшафту.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320201","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Історичні особливості озеленення та благоустрою міста Києва
Система озеленення міста Києва формувалася століттями та постійно зазнавала трансформації у різні історичні періоди існування. У роботі розглянуто основні етапи формування системи зелених насаджень й основні показники забезпечення зеленими насадженнями мешканців у різні історичні періоди розвитку міста. Висвітлено еволюційний розвиток системи озеленення та благоустрою Києва. Детально проаналізовано архівні й історичні літературні дані щодо розвитку різних історико-містобудівних етапів міста, зокрема й архівні документи Центрального державного історичного архіву України, Державного архіву Києва, звітну діяльність садової комісії міста Києва. Окрім цього, подано частково асортимент рослин, який був репрезентований у насадженнях загального призначення у різні періоди містобудування та просторового планування. Досліджено хронологію розвитку благоустрою міста в особливостях законотворчих документів та юридично відповідальних органів. Перша документальна згадка про виділення державних видатків на благоустрій міста датується 15 липня 1754 р. та репрезентована Указом Сенату про зобов'язання Київського магістрату виділити кошти з міських прибутків на упорядкування міста Києва. Встановлено, що у 1987 р. у міському озелененні асортимент рослин нараховував 56 деревних видів, а у 1997 р. – 185 видів, що майже в 3 рази більше. Визначено, що за період з 1970-х років по 2018 р. в 1991 р. зафіксовано найвищий показник рівня забезпечення зеленими насадженнями загального призначення жителів міста Києва та становив 25 м2 на одного мешканця. Виокремлено п'ять періодів розвитку системи озеленення і благоустрою міста. Ретроcпективний аналіз системи озеленення та благоустрою Києва дасть змогу фахівцям садово-паркового господарства сформувати концептуальні рішення міських зелених просторів з урахуванням багаторічного досвіду історико-містобудівних рішень для збереження історичного ландшафту.