АНАЛІЗ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ «СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА» СПЕЦІАЛЬНОСТІ 232 СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ РИНКУ ПРАЦІ

У статті здійснено аналіз освітньо-професійної програми «Соціальна допомога» спеціальності 232 Соціальне забезпечення відповідно до вимог ринку праці: проведено опитування здобувачів вищої освіти, випускників зазначеної спеціальності, роботодавців організацій та установ соціального захисту щодо відповідності структури та змісту освітньо-професійної програми та фахових компетентностей. Зокрема, анкетування здобувачів вищої освіти проводилося із метою вивчення рівня обізнаності щодо нормативного змісту підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованого у термінах результатів навчання за освітньою програмою; реалізації права на вибір навчальних дисциплін здобувачами вищої освіти; проходження практичної підготовки; структурної та логічної побудови освітнього процесу за навчальним планом освітньої програми; можливостей опанування освітньої програми в умовах внутрішньої/міжнародної академічної мобільності; вимог до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти. Опитування випускників проводилося із метою вивчення якості вищої освіти, наданої випускникам ЗВО, визначення пріоритетів покращення якості вищої освіти та якості освітнього процесу для покращення професійної підготовки фахівців і формування компетентностей для потреб ринку праці. Опитування серед роботодавців проводилося із метою вивчення якості вищої освіти, наданої випускникам вишу, моніторингу ефективності співпраці з бізнесом та налагодження ефективної комунікації, визначення пріоритетів покращення якості вищої освіти та якості освітнього процесу, виявлення взаємовигідних форм співпраці К-ПНУ ім. Івана Огієнка із роботодавцями для покращення практичної підготовки фахівців. Визначено, що структура і зміст освітньо-професійної програми «Соціальна допомога» спеціальності 232 Соціальне забезпечення передбачає логічне та послідовне розкриття таких основних проблем, як місце соціальної допомоги у суспільному устрої країни на різних етапах її історичного розвитку; основні моделі соціальної допомоги та соціального забезпечення, що діяли і діють у нашій країні і за кордоном; система професійної підготовки фахівців у галузі; види, форми, методи, засади і рівні здійснення цієї роботи з різними категоріями населення; взаємозв’язок соціального забезпечення, державної політики, права та суспільної свідомості як показник соціальної держави.