{"title":"ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ УЧНІВ","authors":"Ольга Байдарова, Валентина Шкуро","doi":"10.32782/humanitas/2023.1.1","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність навчання школярів з питань безпеки в інтернеті є безперечною, з огляду на дані, що свідчать про збільшення часу перебування дітей у світовій мережі та поширення фактів зустрічі їх з онлайн-ризиками, в тому числі ризиками сексуального насильства. Водночас, брак досліджень ефективності профілактичних програм, які переважно мають вигляд навчальних занять, негативно позначається на можливостях удосконалення і масштабування таких програм. Стаття висвітлює результати першого етапу дослідження ефективності освітньої кампанії #stop_ sexтинг з безпеки дітей в цифровому середовищі, спрямованого на визначення факторів, що здійснюють вплив на ефективність навчальної програми та повинні бути враховані в процесі її оцінки. В ході кабінетного дослідження був здійснений аналіз наявної наукової літератури з питань профілактики цифрових ризиків для дітей та оцінки ефективності навчальних програм для дітей, а також контент-аналіз 1200 анкет зворотного зв’язку вчителів щодо їхнього досвіду проведення навчальних занять для дітей в рамках кампанії. Визначено, що оцінка ефективності навчальних втручань, які здійснюються в рамках шкільних освітньо- профілактичних програм, повинна враховувати особливості педагогічної діяльності, її складну структуру та спрямованість на створення умов для формування і розвитку компетентності учня. Учасники освітнього процесу – учень та вчитель – утворюють в процесі навчання особливу систему об’єктивних та суб’єктивних умов і факторів, що впливають на навчання, як то: формування відповідно до поставлених педагогічних завдань змісту навчання (відбір, конструювання й застосування його елементів); добір і застосування форм, методів і прийомів навчання, використання матеріально-технічних засобів та просторових ресурсів; професійні знання й уміння вчителя, його особистісні характеристики, їх реалізація у навчальному процесі та спроможність педагога здійснювати вплив на навчання учнів у конкретних контекстуальних умовах; знання й уміння учня, його індивідуально-вікові характеристики. В результаті дослідження було виділено ключові фактори, що можуть впливати на якість профілактичних навчальних програм: 1) зміст навчальної програми; 2) поточний рівень компетентності учня з теми; 3) рівень експертності вчителя у темі; 4) умови проведення навчання. Подальше дослідження передбачає детальне, якісне вивчення проявів та дії цих факторів, а також оцінку впливу уроків, проведених в рамках освітньої кампанії #stop_sexтинг, на знання та навички дітей. Запропоновані результати дослідження можуть бути використані як на етапі розробки навчальних профілактичних програм для учнів, так і як інструменти для оцінки ефективності наявних освітніх програм.","PeriodicalId":0,"journal":{"name":"","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.1.1","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ УЧНІВ
Актуальність навчання школярів з питань безпеки в інтернеті є безперечною, з огляду на дані, що свідчать про збільшення часу перебування дітей у світовій мережі та поширення фактів зустрічі їх з онлайн-ризиками, в тому числі ризиками сексуального насильства. Водночас, брак досліджень ефективності профілактичних програм, які переважно мають вигляд навчальних занять, негативно позначається на можливостях удосконалення і масштабування таких програм. Стаття висвітлює результати першого етапу дослідження ефективності освітньої кампанії #stop_ sexтинг з безпеки дітей в цифровому середовищі, спрямованого на визначення факторів, що здійснюють вплив на ефективність навчальної програми та повинні бути враховані в процесі її оцінки. В ході кабінетного дослідження був здійснений аналіз наявної наукової літератури з питань профілактики цифрових ризиків для дітей та оцінки ефективності навчальних програм для дітей, а також контент-аналіз 1200 анкет зворотного зв’язку вчителів щодо їхнього досвіду проведення навчальних занять для дітей в рамках кампанії. Визначено, що оцінка ефективності навчальних втручань, які здійснюються в рамках шкільних освітньо- профілактичних програм, повинна враховувати особливості педагогічної діяльності, її складну структуру та спрямованість на створення умов для формування і розвитку компетентності учня. Учасники освітнього процесу – учень та вчитель – утворюють в процесі навчання особливу систему об’єктивних та суб’єктивних умов і факторів, що впливають на навчання, як то: формування відповідно до поставлених педагогічних завдань змісту навчання (відбір, конструювання й застосування його елементів); добір і застосування форм, методів і прийомів навчання, використання матеріально-технічних засобів та просторових ресурсів; професійні знання й уміння вчителя, його особистісні характеристики, їх реалізація у навчальному процесі та спроможність педагога здійснювати вплив на навчання учнів у конкретних контекстуальних умовах; знання й уміння учня, його індивідуально-вікові характеристики. В результаті дослідження було виділено ключові фактори, що можуть впливати на якість профілактичних навчальних програм: 1) зміст навчальної програми; 2) поточний рівень компетентності учня з теми; 3) рівень експертності вчителя у темі; 4) умови проведення навчання. Подальше дослідження передбачає детальне, якісне вивчення проявів та дії цих факторів, а також оцінку впливу уроків, проведених в рамках освітньої кампанії #stop_sexтинг, на знання та навички дітей. Запропоновані результати дослідження можуть бути використані як на етапі розробки навчальних профілактичних програм для учнів, так і як інструменти для оцінки ефективності наявних освітніх програм.