{"title":"根据治疗前的视觉和双眼状态推断儿童保守治疗的有效性","authors":"Ірина Бойчук, Алуі Тарак","doi":"10.31288/oftalmolzh202313438","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Екзотропія – це порушення положення очей, яке характеризується відхиленням ока або очей назовні внаслідок вроджених або набутих аномалій у будові орбіт та очних яблук, аномалій прикріплення чи розташування очних м’язів. Для консервативної терапії екзотропії використовуються такі методи, як «надмінусові» лінзи, терапія з призмами, оклюзійна терапія, хірургія екстраокулярних м’язів та ортоптична терапія зору.\nМета. Оцінити ефективність консервативного лікування екзотропії залежно від стану зорових та бінокулярних функцій до лікування.\nМатеріал і методи. Під наглядом знаходився 51 пацієнт з екзотропією віком від 10 до 21 року. З них постійну форму екзотропії мали 24 (47,05%) пацієнти, періодичну – 27 (52,95%). Кут екзотропії не перевищував 15°, в середньому – 11,8°±3,12° по Гіршбергу. Всім хворим було проведене загальноприйняте офтальмологічне обстеження, а також визначена найближча точка конвергенції, співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації (АК/А), фузійні резерви та бінокулярний зір для далекої та близької відстаней, стан стереозору. Лікувальні процедури включали оптичну корекцію, плеоптику та пряму оклюзію ведучого ока за наявності амбліопії, ортоптодиплоптичне лікування спрямоване на відновлення та укріплення бінокулярних функцій.\nРезультати. Після лікування кут косоокості для далекої та близької відстані значно зменшився у групі з постійною екзотропією (р = 0,0001 та р = 0,0065 відповідно) та у групі з періодичною косоокістю для далекої відстані (р = 0,0001), але несуттєво для близької відстані. Бінокулярний зір відновився в обох групах: при постійній формі екзотропії у 38% та періодичній – у 70% випадках. Показники конвергенції та АК/А не зазнали суттєвих змін, хоча й наблизились до нормальних величин. Фузійні резерви значно збільшились в обох групах екзотропії. Стереозір відновився за тестом Ланга для близької відстані, але для далекої відстані у групі з періодичною косоокістю наявність стереозору відзначена лише у 65% випадків (р = 0,01). Після лікування ортотропія була досягнута у 62,7% дітей з кутом девіації менше ніж 12,0 призмальних (пр.) дптр (6°). Кут девіації понад 12,0 пр. дптр залишався у 37,3% хворих, яким згодом було виконане хірургічне втручання. Виявлено 4 основних показники, стан яких визначає сприятливість результатів консервативного лікування – найближчі точки конвергенції, фузія на синоптофорі, АК/А, стереопоріг за тестом Ланга II. Але у 37,3% хворих згодом було виконане хірургічне втручання.","PeriodicalId":19419,"journal":{"name":"Oftalmologicheskii zhurnal","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Ефективність консервативного лікування у дітей з екзотропією залежно від стану зорових та бінокулярних функцій до лікування\",\"authors\":\"Ірина Бойчук, Алуі Тарак\",\"doi\":\"10.31288/oftalmolzh202313438\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Вступ. Екзотропія – це порушення положення очей, яке характеризується відхиленням ока або очей назовні внаслідок вроджених або набутих аномалій у будові орбіт та очних яблук, аномалій прикріплення чи розташування очних м’язів. Для консервативної терапії екзотропії використовуються такі методи, як «надмінусові» лінзи, терапія з призмами, оклюзійна терапія, хірургія екстраокулярних м’язів та ортоптична терапія зору.\\nМета. Оцінити ефективність консервативного лікування екзотропії залежно від стану зорових та бінокулярних функцій до лікування.\\nМатеріал і методи. Під наглядом знаходився 51 пацієнт з екзотропією віком від 10 до 21 року. З них постійну форму екзотропії мали 24 (47,05%) пацієнти, періодичну – 27 (52,95%). Кут екзотропії не перевищував 15°, в середньому – 11,8°±3,12° по Гіршбергу. Всім хворим було проведене загальноприйняте офтальмологічне обстеження, а також визначена найближча точка конвергенції, співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації (АК/А), фузійні резерви та бінокулярний зір для далекої та близької відстаней, стан стереозору. Лікувальні процедури включали оптичну корекцію, плеоптику та пряму оклюзію ведучого ока за наявності амбліопії, ортоптодиплоптичне лікування спрямоване на відновлення та укріплення бінокулярних функцій.\\nРезультати. Після лікування кут косоокості для далекої та близької відстані значно зменшився у групі з постійною екзотропією (р = 0,0001 та р = 0,0065 відповідно) та у групі з періодичною косоокістю для далекої відстані (р = 0,0001), але несуттєво для близької відстані. Бінокулярний зір відновився в обох групах: при постійній формі екзотропії у 38% та періодичній – у 70% випадках. Показники конвергенції та АК/А не зазнали суттєвих змін, хоча й наблизились до нормальних величин. Фузійні резерви значно збільшились в обох групах екзотропії. Стереозір відновився за тестом Ланга для близької відстані, але для далекої відстані у групі з періодичною косоокістю наявність стереозору відзначена лише у 65% випадків (р = 0,01). Після лікування ортотропія була досягнута у 62,7% дітей з кутом девіації менше ніж 12,0 призмальних (пр.) дптр (6°). Кут девіації понад 12,0 пр. дптр залишався у 37,3% хворих, яким згодом було виконане хірургічне втручання. Виявлено 4 основних показники, стан яких визначає сприятливість результатів консервативного лікування – найближчі точки конвергенції, фузія на синоптофорі, АК/А, стереопоріг за тестом Ланга II. Але у 37,3% хворих згодом було виконане хірургічне втручання.\",\"PeriodicalId\":19419,\"journal\":{\"name\":\"Oftalmologicheskii zhurnal\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-02-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Oftalmologicheskii zhurnal\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202313438\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q4\",\"JCRName\":\"Medicine\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Oftalmologicheskii zhurnal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202313438","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"Medicine","Score":null,"Total":0}
Ефективність консервативного лікування у дітей з екзотропією залежно від стану зорових та бінокулярних функцій до лікування
Вступ. Екзотропія – це порушення положення очей, яке характеризується відхиленням ока або очей назовні внаслідок вроджених або набутих аномалій у будові орбіт та очних яблук, аномалій прикріплення чи розташування очних м’язів. Для консервативної терапії екзотропії використовуються такі методи, як «надмінусові» лінзи, терапія з призмами, оклюзійна терапія, хірургія екстраокулярних м’язів та ортоптична терапія зору.
Мета. Оцінити ефективність консервативного лікування екзотропії залежно від стану зорових та бінокулярних функцій до лікування.
Матеріал і методи. Під наглядом знаходився 51 пацієнт з екзотропією віком від 10 до 21 року. З них постійну форму екзотропії мали 24 (47,05%) пацієнти, періодичну – 27 (52,95%). Кут екзотропії не перевищував 15°, в середньому – 11,8°±3,12° по Гіршбергу. Всім хворим було проведене загальноприйняте офтальмологічне обстеження, а також визначена найближча точка конвергенції, співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації (АК/А), фузійні резерви та бінокулярний зір для далекої та близької відстаней, стан стереозору. Лікувальні процедури включали оптичну корекцію, плеоптику та пряму оклюзію ведучого ока за наявності амбліопії, ортоптодиплоптичне лікування спрямоване на відновлення та укріплення бінокулярних функцій.
Результати. Після лікування кут косоокості для далекої та близької відстані значно зменшився у групі з постійною екзотропією (р = 0,0001 та р = 0,0065 відповідно) та у групі з періодичною косоокістю для далекої відстані (р = 0,0001), але несуттєво для близької відстані. Бінокулярний зір відновився в обох групах: при постійній формі екзотропії у 38% та періодичній – у 70% випадках. Показники конвергенції та АК/А не зазнали суттєвих змін, хоча й наблизились до нормальних величин. Фузійні резерви значно збільшились в обох групах екзотропії. Стереозір відновився за тестом Ланга для близької відстані, але для далекої відстані у групі з періодичною косоокістю наявність стереозору відзначена лише у 65% випадків (р = 0,01). Після лікування ортотропія була досягнута у 62,7% дітей з кутом девіації менше ніж 12,0 призмальних (пр.) дптр (6°). Кут девіації понад 12,0 пр. дптр залишався у 37,3% хворих, яким згодом було виконане хірургічне втручання. Виявлено 4 основних показники, стан яких визначає сприятливість результатів консервативного лікування – найближчі точки конвергенції, фузія на синоптофорі, АК/А, стереопоріг за тестом Ланга II. Але у 37,3% хворих згодом було виконане хірургічне втручання.
期刊介绍:
Journal of Ophthalmology (Ukraine) contains articles on eye diseases diagnosis and treatment, eye care, eye diseases prevention, history of ophthalmology, organization of eye care to population, technical equipment problems. It is committed to publishing original scientific researches and review articles on theory and practice of Ukrainian and foreign ophthalmology, cases, reviews, inventions, historical and medical reviews. It contains peer-reviews of books on ophthalmology, articles on activity of ophthalmologic societies, congresses and conferences chronicles. Journal is designed to ophthalmologists and scientific researchers in the field of vision physiology and eye diseases clinic.