Н. В. Приказюк, Оксана Лобова, Т. П. Моташко, О. В. Прокоф'єва, Володимир Юхименко
{"title":"透视金融部门","authors":"Н. В. Приказюк, Оксана Лобова, Т. П. Моташко, О. В. Прокоф'єва, Володимир Юхименко","doi":"10.55643/fcaptp.4.51.2023.4051","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"На тлі збройної агресії та соціально-економічної кризи в її результаті постають виклики збереження й післявоєнного відновлення національного фінансового сектора. Особлива роль фінансового сектора в рамках забезпечення адекватності функціонування економічного механізму та соціально-економічної системи держави додатково загострює дану проблематику. Метою статті є ідентифікація ключових викликів післявоєнного відновлення національного фінансового сектора та визначення основних потреб і мотивацій ключових груп стейкхолдерів у контексті реформування фінансового сектора України. У межах аналізу застосовано метод економіко-статистичного аналізу, а також стейкхолдерського аналізу. Методологічною основою дослідження є метод стратегічного аналізу. Дослідження ідентифікувало ключові виклики післявоєнного відновлення національного фінансового сектора, а також мотивацій і потреб основних груп стейкхолдерів. Це вказує на системність викликів, із якими зіткнувся національний фінансовий сектор під впливом збройної агресії. У результаті наголошено на необхідності аналізу ключових показників стану фінансового сектора на сучасному етапі, що характеризується активною фазою війни. Зокрема, зауважено суттєве здорожчання фінансового ресурсу для економічних агентів, що виявляється в різкому зростанні облікової ставки НБУ з 9,0% за 2021 р. до 25,0% у 2022 р.. Виділено пригнічення активності біржової торгівлі в Україні, що свідчить про зниження ділової активності в поточному та перспективному періоді. Зокрема, індекс української біржі ПФТС знизився до рівня 519,2 (2022 р.) з рівня 522,7 (2021 р.), загальний обсяг торгів ПФТС скоротився до 90251 млн грн (2022 р.) порівняно з 221578 млн грн (2021 р.). Указано на наявність суттєвих макрофінансових і макроекономічних диспропорцій у контексті стимулювання післявоєнного розвитку фінансового сектора України з урахуванням національних пріоритетів. Перспективи подальших досліджень полягають у поглиблені стейкхолдерського аналізу в площині фокусного розвитку національного фінансового сектора на післявоєнному етапі.","PeriodicalId":45313,"journal":{"name":"Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.7000,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":"{\"title\":\"ПЕРСПЕКТИВИ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ\",\"authors\":\"Н. В. Приказюк, Оксана Лобова, Т. П. Моташко, О. В. Прокоф'єва, Володимир Юхименко\",\"doi\":\"10.55643/fcaptp.4.51.2023.4051\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"На тлі збройної агресії та соціально-економічної кризи в її результаті постають виклики збереження й післявоєнного відновлення національного фінансового сектора. Особлива роль фінансового сектора в рамках забезпечення адекватності функціонування економічного механізму та соціально-економічної системи держави додатково загострює дану проблематику. Метою статті є ідентифікація ключових викликів післявоєнного відновлення національного фінансового сектора та визначення основних потреб і мотивацій ключових груп стейкхолдерів у контексті реформування фінансового сектора України. У межах аналізу застосовано метод економіко-статистичного аналізу, а також стейкхолдерського аналізу. Методологічною основою дослідження є метод стратегічного аналізу. Дослідження ідентифікувало ключові виклики післявоєнного відновлення національного фінансового сектора, а також мотивацій і потреб основних груп стейкхолдерів. Це вказує на системність викликів, із якими зіткнувся національний фінансовий сектор під впливом збройної агресії. У результаті наголошено на необхідності аналізу ключових показників стану фінансового сектора на сучасному етапі, що характеризується активною фазою війни. Зокрема, зауважено суттєве здорожчання фінансового ресурсу для економічних агентів, що виявляється в різкому зростанні облікової ставки НБУ з 9,0% за 2021 р. до 25,0% у 2022 р.. Виділено пригнічення активності біржової торгівлі в Україні, що свідчить про зниження ділової активності в поточному та перспективному періоді. Зокрема, індекс української біржі ПФТС знизився до рівня 519,2 (2022 р.) з рівня 522,7 (2021 р.), загальний обсяг торгів ПФТС скоротився до 90251 млн грн (2022 р.) порівняно з 221578 млн грн (2021 р.). Указано на наявність суттєвих макрофінансових і макроекономічних диспропорцій у контексті стимулювання післявоєнного розвитку фінансового сектора України з урахуванням національних пріоритетів. Перспективи подальших досліджень полягають у поглиблені стейкхолдерського аналізу в площині фокусного розвитку національного фінансового сектора на післявоєнному етапі.\",\"PeriodicalId\":45313,\"journal\":{\"name\":\"Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.7000,\"publicationDate\":\"2023-08-31\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"1\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.55643/fcaptp.4.51.2023.4051\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q4\",\"JCRName\":\"BUSINESS, FINANCE\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.55643/fcaptp.4.51.2023.4051","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"BUSINESS, FINANCE","Score":null,"Total":0}
ПЕРСПЕКТИВИ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ
На тлі збройної агресії та соціально-економічної кризи в її результаті постають виклики збереження й післявоєнного відновлення національного фінансового сектора. Особлива роль фінансового сектора в рамках забезпечення адекватності функціонування економічного механізму та соціально-економічної системи держави додатково загострює дану проблематику. Метою статті є ідентифікація ключових викликів післявоєнного відновлення національного фінансового сектора та визначення основних потреб і мотивацій ключових груп стейкхолдерів у контексті реформування фінансового сектора України. У межах аналізу застосовано метод економіко-статистичного аналізу, а також стейкхолдерського аналізу. Методологічною основою дослідження є метод стратегічного аналізу. Дослідження ідентифікувало ключові виклики післявоєнного відновлення національного фінансового сектора, а також мотивацій і потреб основних груп стейкхолдерів. Це вказує на системність викликів, із якими зіткнувся національний фінансовий сектор під впливом збройної агресії. У результаті наголошено на необхідності аналізу ключових показників стану фінансового сектора на сучасному етапі, що характеризується активною фазою війни. Зокрема, зауважено суттєве здорожчання фінансового ресурсу для економічних агентів, що виявляється в різкому зростанні облікової ставки НБУ з 9,0% за 2021 р. до 25,0% у 2022 р.. Виділено пригнічення активності біржової торгівлі в Україні, що свідчить про зниження ділової активності в поточному та перспективному періоді. Зокрема, індекс української біржі ПФТС знизився до рівня 519,2 (2022 р.) з рівня 522,7 (2021 р.), загальний обсяг торгів ПФТС скоротився до 90251 млн грн (2022 р.) порівняно з 221578 млн грн (2021 р.). Указано на наявність суттєвих макрофінансових і макроекономічних диспропорцій у контексті стимулювання післявоєнного розвитку фінансового сектора України з урахуванням національних пріоритетів. Перспективи подальших досліджень полягають у поглиблені стейкхолдерського аналізу в площині фокусного розвитку національного фінансового сектора на післявоєнному етапі.