Оцінювання впливу мінеральних добрив і капсульованих пет на агроекосистеми біологічної рекультивації порушених земель

Оцінено вплив мінеральних добрив, капсульованих відходами поліетилентерафталату (ПЕТ), на агроекосистеми біологічної рекультивації порушених земель. Встановлено, що для цілей біологічної рекультивації можуть бути використані ефективні мінеральні добрива, які забезпечують збалансоване і постійне впродовж вегетаційного періоду живлення рослин – капсульовані добрива. Перспективним методом капсулювання є використання для створення капсули модифікованого ПЕТ. Досліджено вплив добрив, капсульованих модифікованим ПЕТ, на зміну рН ґрунту, вмісту елементів живлення в ґрунті та активність мікроорганізмів ґрунту в системі "ґрунт – добриво – рослина". Як базове добриво використано нітроамофоску NPK 16:16:16. Дослідження виконано на темно-сірому опідзоленому глеюватому легкосуглинковому ґрунті. Досліджено 3 варіанти: контроль, гранульоване та капсульоване добриво. Проаналізувавши загальну зміну кислотності ґрунту у системі "ґрунт – добриво – рослина", з'ясовано, що на початкових етапах після внесення добрив капсульоване добриво створює слабший вплив на зміну кислотності ґрунту порівняно із гранульованим, а отже, не так агресивно впливає на ґрунтову мікрофлору та рослинний покрив. Дослідженнями щодо вивільнення основних елементів живлення з добрив встановлено, що у варіантах із капсульованими добривами на 60-ту добу досліду P2O5 вивільнилося на 10 мг/кг ґрунту більше; K2O – на 13 мг/кг ґрунту більше; кількість NO2 – на 11,2 мг/кг ґрунту більше, ніж у гранульованому добриві. Це пояснюють тим, що на початкових етапах гранульоване добриво швидше розчинялося і вивільняло велику кількість поживних елементів, які не змогли повною мірою засвоїтися рослинами. Надмірна їх кількість виводилась системою поливу за межі кореневої системи рослин. У капсульованих добривах процес вивільнення тривав повільніше, що забезпечило ефективніше засвоєння елементів живлення, із меншим негативним впливом на довкілля. За результатами дослідження впливу добрив на мікробіологічну активність ґрунту встановлено, що підвищена норма внесення капсульованих мінеральних добрив, яка становила у перерахунку 1000 кг/га, не завдала шкоди загальній та азотфіксувальній мікрофлорі ґрунту та позитивно вплинула на кількість мікроорганізмів. Динаміка часової зміни логарифму чисельності азотфіксувальної мікрофлори ґрунту в системі "ґрунт – добриво – рослина" у всіх варіантах описується однотипною залежністю, хоча найвищий приріст азотфіксувальної мікрофлори виявлено у разі застосування капсульованих добрив.