Проблеми використання термінологічних понять у галузі програмування та проєктування інформаційних систем

Проаналізовано розвиток термінологічних понять у галузі інформаційних технологій, їх закріплення та застосування як на нормативно-правовому рівні, так і на рівні забезпечення освітнього процесу. Встановлено основні причини, що сприяли поширенню низки дефініцій в україномовному просторі, які не відповідають сутності, процесам чи однозначному трактуванню у сфері створення та використання інформаційних ресурсів, програмних продуктів, проєктування інформаційних систем. Констатовано, що для сучасної української термінології у галузі інформаційних технологій характерна генетична неоднорідність через вплив на неї різних лінгвістичних та інших чинників. За результатами проведеного аналізу генезису становлення української термінології (на прикладі формування таких термінів у програмуванні мовою С++, як "оператор" та "настанова"), сформульовано основні вимоги та завдання для розроблення пропозиції щодо запровадження єдиного й однозначного трактування окремих термінологічних понять у галузі інформаційних технологій. Обрані методологічні підходи дали змогу сформулювати постановку проблеми та дослідницьку гіпотезу, встановити шляхи вирішення описаної проблеми. Встановлено, що виходом із описаної ситуації може стати: закріплення на нормативно-правовому рівні термінології у галузі інформаційних технологій, наприклад, під час створення Інформаційного кодексу України, або створення та запровадження спеціалізованих термінологічних словників з інформаційних технологій. Кожен із запропонованих способів дає змогу забезпечити застосування єдиних термінологічних понять (дефініцій) під час навчання здобувачів вищої освіти у галузі інформаційних технологій, програмування, створення програмних продуктів та інформаційних систем у закладах вищої освіти на теренах усієї України, а надалі і їх правильне практичне застосування.