Алкани у пелюстках рослин роду Rosa L., культивованих у Північному Лісостепу України

Розглянуто вміст, компонентний склад та кількісне співвідношення алканів, що входять до складу воску пелюсток рослин представників роду Rosa L., що культивуються у Північному Лісостепу України. Актуальність і перспективність дослідження обраної проблеми зумовлена тим, що вихідні дані видів, що застосовуються в інтродукційній, селекційно-генетичній роботі, впливають на прогнозовану адаптацію та стійкість рослин. Дані про фітохімічний склад рослин необхідні для розуміння функції, яку відіграють сполуки у рослинах і мають важливе науково-практичне значення. Стійкість рослин, зокрема генеративних органів, визначається багатьма властивостями кутикули, що містить вторинні метаболіти. Важливі функції поверхневих восків доповнюються здатністю рослин утримувати та накопичувати тверді частинки забруднювальних повітря речовин у міських фітоценозах, яка варіює залежно від виду рослин, але у всіх видів позитивно корелює з масою кутикулярного воску. Нерозгалужені довголанцюгові алкани забезпечують гідрофобні властивості листкових восків і виступають первинним бар'єром рослин від зовнішніх умов середовища, захищаючи листки від втрат вологи шляхом транспірації. Види роду Rosa L. є багатим генетичним потенціалом дослідження, оскільки видовий склад роду становить 180-400 видів, згідно з різними джерелами. Стійкість природних видів зумовлена еволюційним відбором. Вивчення п'яти видів роду Rosa L.: R. multiflora Thunb., R. spinosissima L., R. canina L., R. centifolia L., R. rugosa Thunb здійснювали на базі колекційного фонду Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Ці види належать до трьох підродів і п'яти секцій: Підрід Stylorhodon Dumortier, Секція Synstylae DC. – R. multiflora Thunb.; Підрід Cynorhodon Dumortier, Секція Caninae Crep., Підсекція Eucaninae Crep. – R. canina L.; Секція Rugosa Chrshan. – R. rugosa Thunb.; Секція Gallicanae DC. – R. centifolia L.; Підрід Chamaerhodon Dumortier., Секція Pimpinellifoliae DC. – R. spinosissima L. Органічні леткі речовини виділяли традиційним методом – паровою дистиляцією. Леткі компоненти визначали з використанням системи ГХ-МСД Agilent Technologies 6890/5973. Для ідентифікації компонентів використано мас-спектральні бібліотеки NIST 05 та WILEY 2007 із загальною кількістю спектрів понад 470000 у поєднанні з програмами ідентифікації AMDIS та NIST. Усього визначено 28 компонентів, які належали до середніх або рідких (С10-С15) та вищих або твердих (С16-С34) алканів. Найбільший вміст алканів відзначено у пелюстках видів R. multiflora (72,06 %) та R. canina (87,50 %), середня кількість – R. centifolia (57,18 %), невисоким вмістом відзначилися пелюстки видів R. rugosa (14,58 %) та R. spinosissima (16,84 %). Для всіх досліджених видів шипшини характерна наявність насичених нерозгалужених вуглеводнів, таких як декан, тетрадекан, пентадекан, гексадекан, гептадекан, октадекан, нанодекан, генейкозан, трикозан, тетракозан, пентакозан, гептокозан, нанокозан, гентріаконтан, що показує їхню виняткову роль у складі восків пелюсток квіток рослин.