ПРАВО НА ШЛЮБ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ

Abstract

У статті досліджується природно-правовий зміст права на шлюб. Метою статті є його аналіз і визначення функції держави щодо його гарантування та захисту на різноманітних етапах розвитку суспільства з подальшим прогнозуванням перспектив розвитку шлюбного права. Автор обґрунтовує думку, що право на шлюб належить кожній особі, незалежно від волі держави. Кожна людина має це право незалежно від раси, національності, релігійної належності, сексуальної орієнтації та інших особливостей, які індивідуалізують її. Особа самостійно, своєю волею, незалежно від волі інших осіб приймає рішення щодо вибору форми організації сімейного життя. Завданням держави є створення умов для реалізації людиною свого права на шлюб та надання гарантій його здійснення та захисту. Держава також має забезпечити рівність сімейно-правового статусу всіх осіб, незалежно від того, в якій формі організації сімейного життя вони реалізують своє право на шлюб. Нормативне регулювання шлюбних відносин має здійснюватись на принципах надання більших можливостей для кожної людини, незалежно від її особливостей. Обмежувальні заходи з боку держави в цієї сфері мають бути зведені до мінімуму.