ДИСБІОЗ ТОВСТОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК

Abstract

РЕЗЮМЕ. У статті представлено висновки бактеріологічних досліджень калу товстої кишки у хворих на колоректальний рак, які виконували на базі КНП “Закарпатський протипухлинний центр”. Майже у всіх пацієнтів виявили зміни кишкової мікробіоти. Формування дисбіозу товстої кишки у хворих на КРР можна пояснити зривом адаптаційних, захисних, компенсаторних механізмів, при якому макроорганізм не встигає виробляти ефективні захисні механізми від токсичних субстратів, у результаті чого виникають дисбіотичні порушення кишечника різного ступеня тяжкості. Цей факт погіршує перебіг основного захворювання та якість життя пацієнтів. Зміни кількісного та якісного складу мікрофлори товстої кишки вимагають корекції: збільшення кількості біфідо- та лактобактерій та зменшення кількості умовно-патогенних бактерій, тому кожен пацієнт повинен мати індивідуальну схему лікування дисбіотичних явищ у кишечнику. Мета – оцінити кількісний та якісний стан мікрофлори товстої кишки. Вивчити зміни показників ступенів дисбіозу товстої кишки у хворих на КРР в різних стадіях пухлинного процесу. Матеріал і методи. Обстежено 75 пацієнтів з верифікованим діагнозом КРР, які перебували на лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві «Закарпатський протипухлинний центр» за період 2018–2021 рр. За стадіями патологічного процесу пацієнти були поділені наступним чином: у 6 пацієнтів була І стадія, у 14 пацієнтів – ІІ стадія, у 34 – III стадія, у 21 – IV стадія пухлинного процесу. У всіх випадках діагноз був верифікований за допомогою бактеріологічного дослідження калу. Результати. Обстежено 75 пацієнтів з діагнозом КРР, з яких дисбіоз товстої кишки виявили у 72 хворих. У більшості хворих на КРР виявлено стійкі патологічні зсуви мікроекології товстої кишки, які характеризувалися зміною загальної кількості типових кишкових паличок, появою гемолітичних кишкових паличок, дефіцитом основних представників мікробного пейзажу – біфідобактерій та лактобактерій, збільшенням кількості гнилісних та грибкових бактерій. У таких пацієнтів часто відмічається пригнічення всіх показників імунітету. Як відомо, існує тісний зв’язок між станом імунітету та кандидозом. Кандидоз може бути як наслідком, так і причиною імунної недостатності, що сприяє генералізації кандидозної інфекції. Наведені вище дані дають підставу стверджувати, що застосування імунокоректорів, як і антифунгінальних засобів, є обов’язковим у корекції дисбіотичних порушень у даної категорії пацієнтів. Саме тому, на нашу думку, не важливо, що з них було першим – дисбіотичні зміни товстої кишки чи пухлинна інтоксикація, є необхідність корекції дисбіозу товстої кишки. Висновки. Для підвищення ефективності лікування хворих на КРР є сенс у проведенні бактеріологічного аналізу калу та корекції дисбіозу мікробними комплексами, при цьому до кожного пацієнта має бути індивідуальний підхід.