{"title":"ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НЕНАТЯЖНОГО СПОСОБУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАХОВИХ ГРИЖ","authors":"В. В. Бенедикт, А. М. Продан, К. Ю. Яцук","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13281","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. У статті наведено результати використання нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції. \nМета – створення нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції. \nМатеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 34 хворих на пахову грижу з використанням загальноприйнятих методів, а також сонографічне дослідження передньої черевної стінки до операції і в різні строки після хірургічного лікування. \nРезультати. При визначенні інтенсивності больового синдрому за ВАШ отримано результати: до 3-х годин післяопераційного періоду показник склав (22,9±2,1) мм; через 3 – 6 годин – (28,9±2,5) мм (р<0,05), що не вимагало введення наркотичних і навіть ненаркотичних знеболювальних. Це свідчить про достовірно менший ступінь інтенсивності больового синдрому в пацієнтів після використання герніопластики за Desarda. За даними УЗД, набряку тканин, сером, інфільтратів зони шва не виявлено. Післяопераційна рана загоювалася первинним натягом у всіх пацієнтів, хворих на другу – четверту добу після операції виписували з хірургічного стаціонару на амбулаторне лікування. Через 18–36 місяців було обстежено 24 пацієнти. У жодного з них не було діагностовано рецидиву грижі. \nВисновки. Використання для пластики пахового каналу як власних тканин, так і синтетичного імпланта, посилює механічну опірність новосформованої задньої стінки пахового каналу і дає змогу досягти підвищення ефективності хірургічного лікування пахових гриж та знизити ризик їх рецидиву.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13281","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 2
Abstract
РЕЗЮМЕ. У статті наведено результати використання нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції.
Мета – створення нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції.
Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 34 хворих на пахову грижу з використанням загальноприйнятих методів, а також сонографічне дослідження передньої черевної стінки до операції і в різні строки після хірургічного лікування.
Результати. При визначенні інтенсивності больового синдрому за ВАШ отримано результати: до 3-х годин післяопераційного періоду показник склав (22,9±2,1) мм; через 3 – 6 годин – (28,9±2,5) мм (р<0,05), що не вимагало введення наркотичних і навіть ненаркотичних знеболювальних. Це свідчить про достовірно менший ступінь інтенсивності больового синдрому в пацієнтів після використання герніопластики за Desarda. За даними УЗД, набряку тканин, сером, інфільтратів зони шва не виявлено. Післяопераційна рана загоювалася первинним натягом у всіх пацієнтів, хворих на другу – четверту добу після операції виписували з хірургічного стаціонару на амбулаторне лікування. Через 18–36 місяців було обстежено 24 пацієнти. У жодного з них не було діагностовано рецидиву грижі.
Висновки. Використання для пластики пахового каналу як власних тканин, так і синтетичного імпланта, посилює механічну опірність новосформованої задньої стінки пахового каналу і дає змогу досягти підвищення ефективності хірургічного лікування пахових гриж та знизити ризик їх рецидиву.