Ілюзії як профанація облікової теорії

Abstract

Звертається увага на хибне захоплення  термінологемами із російськомовних видань, абсолютно далеких від сутності  обліку, не дивлячись на те, що він є ключовим словом в їхніх назвах. Підкреслюється вагоме наукове й практичне значення цієї проблеми, позаяк такі некритичні запозичення зводять на манівці можливо й здібних молодих науковців, які плекають ілюзії про можливість формування сучасної теорії бухгалтерського обліку на основі цих ефемерій. В результати аналітичного осмислення праць класиків облікової теорії висловлюється переконання щодо необхідності повернення в бухгалтерський облік підприємств аналітичної  функції, необдумано вилученої з нього в часи етатизму. Наголошується на важливості дискусій стосовно сутності облікових категорій, яка нерідко перекручена до антиподичності значень, через що відбуваються казуси, що негативно позначаються на економіці цілих галузей. Адже фурор навколо таких псевдотеоретичних фішок, як правило, недовгий, призводить  лише до марних втрат часу науковців, котрі, спокусившись їхнім незрозумілим іншомовним звучанням, замість дослідження актуальних, практично значимих проблем теорії бухгалтерського обліку, збиваються на манівці, вважаючи, нібито найважливішим є інтерпретація чужих спекулятивних нарацій зі зміни назви цього предмета. Й ця інтерпретація, попри масові тиражування багатообіцяючих пасажів з обіцянками перевороту в системі бухгалтерського обліку, ніколи не завершується чимось конкретним, тонучи в багатослів’ї плутанини наліпок на кшталт «управлінський облік (контролінг)», «стратегічний управлінський облік»  тощо. Супроводжуючись відсутністю в ній будь-яких щонайменших раціональних змін, а навпаки, облік на шкоду практичності, ще більше ускладнюється, стаючи жупелом, який відлякує абітурієнтів від професії бухгалтера.