Pub Date : 2024-01-10DOI: 10.58423/2786-6742/2023-4-19-28
Nina Poyda-Nosyk, Robert Bacho
The study examines development trends and business perspectives in the automotive industry of Ukraine and particularly in Transcarpathia. The trends of the labor market in Ukraine have been identified, the state of migration processes, the level of unemployment in the regions of Ukraine have been assessed. The results of a comparative analysis of the level of the minimum wage in Ukraine in terms of regions, categories and positions are presented. The standard salary of back-office workers and management in the automotive sector was studied. The evolution of the regulatory and legal provision of state regulation of the development of the automobile industry in Ukraine is traced. Radical changes in the state policy of the development of the automotive industry of Ukraine were revealed: from constant support of car manufacturers and stimulation of car production to bureaucratic barriers, obstacles and existing risks and threats. It is stated that since 2014, Russia's armed aggression against Ukraine has led to a significant decline in the car industry. The effectiveness of the activities of the largest automotive industry companies in Zakarpattia Oblast was studied for the period 2018-2022. The financial indicators chosen for analysis were the capital-to-asset ratio, return on assets (ROA), return on equity (ROE) and net profit margin (NPM). A conclusion was made about the positive trend of increasing the volume of activity and improving the financial stability and profitability of companies over the past 5 years. From the point of view of investors, the most attractive is Eurocar, which demonstrates positive dynamics of the indicator and has the highest value of ROE among the selected companies at the end of 2022, namely 19.6%. Proximity to the border with the EU, cheap labor and sufficient raw materials make the western oblasts of Ukraine especially attractive for partnership with European auto giants. The need to create an automobile cluster in the region was emphasized.
{"title":"Üzleti kilátások értékelése Ukrajna autóiparában: nemzeti és regionális vonatkozások","authors":"Nina Poyda-Nosyk, Robert Bacho","doi":"10.58423/2786-6742/2023-4-19-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2023-4-19-28","url":null,"abstract":"The study examines development trends and business perspectives in the automotive industry of Ukraine and particularly in Transcarpathia. The trends of the labor market in Ukraine have been identified, the state of migration processes, the level of unemployment in the regions of Ukraine have been assessed. The results of a comparative analysis of the level of the minimum wage in Ukraine in terms of regions, categories and positions are presented. The standard salary of back-office workers and management in the automotive sector was studied. The evolution of the regulatory and legal provision of state regulation of the development of the automobile industry in Ukraine is traced. Radical changes in the state policy of the development of the automotive industry of Ukraine were revealed: from constant support of car manufacturers and stimulation of car production to bureaucratic barriers, obstacles and existing risks and threats. It is stated that since 2014, Russia's armed aggression against Ukraine has led to a significant decline in the car industry. The effectiveness of the activities of the largest automotive industry companies in Zakarpattia Oblast was studied for the period 2018-2022. The financial indicators chosen for analysis were the capital-to-asset ratio, return on assets (ROA), return on equity (ROE) and net profit margin (NPM). A conclusion was made about the positive trend of increasing the volume of activity and improving the financial stability and profitability of companies over the past 5 years. From the point of view of investors, the most attractive is Eurocar, which demonstrates positive dynamics of the indicator and has the highest value of ROE among the selected companies at the end of 2022, namely 19.6%. Proximity to the border with the EU, cheap labor and sufficient raw materials make the western oblasts of Ukraine especially attractive for partnership with European auto giants. The need to create an automobile cluster in the region was emphasized.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"80 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139440589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-27DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-138-153
Éva Gulyás, Tibor Hajdu, Anita Reizinger-Ducsai
Az ESG szemlélet olyan vállalati-szervezetirányítási működést jelent, amely a fenntarthatóságot célzó törekvéseket, így a környezeti, társadalmi és vállalatirányítási szempontokat is figyelembe veszi a döntéshozatal során. Felmérésünk alapján a cégvezetők egyre fontosabb tényezőként tekintenek az általuk vezetett vállalat ESG szemlélettel való azonosulására. A megkérdezettek jelentős része úgy gondolja, hogy a jövőbeli sikeresség tekintetében meghatározóak lesznek a környezeti kockázatok, illetve az elmúlt években felértékelődött a társadalmi komponens szerepe is a vállalatok értékelése során. Összefoglaló leíró tanulmányunkban bemutatjuk az ESG értékelések főbb komponenseit, és megvizsgáljuk a szabályozói környezetet. Összesítjük a vállalatok értékelésében végbemenő változások jövedelmezőségi vélt vagy valós előnyeit, kiegészítve egyéb lehetséges előnyökkel. Kutatásunk fő témája az ESG értékelés megbízhatóságának mérése, hiszen megbízható adatok nélkül nem tudunk megfelelően nyilatkozni a valós jövedelmezőségi előnyökről sem. Hosszú távú célunk a szabályozói kör számára világossá tenni, hogy a jelenlegi értékelési, mérési szempontok nem megbízhatóak. Figyelembe véve az új CSRD irányelvet olyan megállapításokat teszünk, amely segíti a jogalkotókat az irányelv gyakorlati alkalmazásához kapcsolódó szabályozás kialakítása során. Kutatásunk alapját a jelenlegi követelményeknek megfelelő fenntarthatósági jelentések elemzése adta, továbbá vizsgáltuk az ESG minősítők gyakorlatát, majd ezeket összehasonlítottuk egymással. Foglalkoztunk a minősítők által nyilvánosságra hozott ESG indexek és a jövedelmezőség közötti kapcsolat vizsgálatával is. Jelen tanulmányunkban arra törekszünk, hogy összefoglaljuk az ESG indikátorok alkalmazásának anomáliáit, kiemelten foglalkozva a szabályozói környezettel. Célunk annak a bemutatása is, hogy a pénzügyi piac feltörekvő, innovatív eszközöket használó start-up-jai, vállalkozásai, a minősítők, illetve a befektetési szolgáltatók milyen új szerepben találhatják magukat.
{"title":"ESG indikátorok a fenntarthatósági jelentésekben – mi lehet a szerepük a pénzügyi intézményeknek?","authors":"Éva Gulyás, Tibor Hajdu, Anita Reizinger-Ducsai","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-138-153","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-138-153","url":null,"abstract":"Az ESG szemlélet olyan vállalati-szervezetirányítási működést jelent, amely a fenntarthatóságot célzó törekvéseket, így a környezeti, társadalmi és vállalatirányítási szempontokat is figyelembe veszi a döntéshozatal során. Felmérésünk alapján a cégvezetők egyre fontosabb tényezőként tekintenek az általuk vezetett vállalat ESG szemlélettel való azonosulására. A megkérdezettek jelentős része úgy gondolja, hogy a jövőbeli sikeresség tekintetében meghatározóak lesznek a környezeti kockázatok, illetve az elmúlt években felértékelődött a társadalmi komponens szerepe is a vállalatok értékelése során. Összefoglaló leíró tanulmányunkban bemutatjuk az ESG értékelések főbb komponenseit, és megvizsgáljuk a szabályozói környezetet. Összesítjük a vállalatok értékelésében végbemenő változások jövedelmezőségi vélt vagy valós előnyeit, kiegészítve egyéb lehetséges előnyökkel. Kutatásunk fő témája az ESG értékelés megbízhatóságának mérése, hiszen megbízható adatok nélkül nem tudunk megfelelően nyilatkozni a valós jövedelmezőségi előnyökről sem. Hosszú távú célunk a szabályozói kör számára világossá tenni, hogy a jelenlegi értékelési, mérési szempontok nem megbízhatóak. Figyelembe véve az új CSRD irányelvet olyan megállapításokat teszünk, amely segíti a jogalkotókat az irányelv gyakorlati alkalmazásához kapcsolódó szabályozás kialakítása során. Kutatásunk alapját a jelenlegi követelményeknek megfelelő fenntarthatósági jelentések elemzése adta, továbbá vizsgáltuk az ESG minősítők gyakorlatát, majd ezeket összehasonlítottuk egymással. Foglalkoztunk a minősítők által nyilvánosságra hozott ESG indexek és a jövedelmezőség közötti kapcsolat vizsgálatával is. Jelen tanulmányunkban arra törekszünk, hogy összefoglaljuk az ESG indikátorok alkalmazásának anomáliáit, kiemelten foglalkozva a szabályozói környezettel. Célunk annak a bemutatása is, hogy a pénzügyi piac feltörekvő, innovatív eszközöket használó start-up-jai, vállalkozásai, a minősítők, illetve a befektetési szolgáltatók milyen új szerepben találhatják magukat.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115503942","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-172-183
Катерина Сочка
У статті досліджено тенденції та чинники динамічного зростання державного боргу України за останні роки. Державний борг формується в результаті запозичень фінансових ресурсів органами влади на внутрішньому та зовнішньому ринках з метою фінансування інноваційно-інвестиційних програм, розвитку соціальної інфраструктури, подолання наслідків військових дій, руйнувань в результаті стихійних лих, фінансування дефіциту державного бюджету. Проаналізовано окремі переваги використання державою боргового фінансування в якості інструменту регулювання економічних процесів. Вивчено окремі класифікації державного боргу, зокрема, офіційно визнаний та немонетизований (прихований), внутрішній та зовнішній державний борг. Проаналізовано певні переваги внутрішнього державного боргу для уряду з точки зору його адміністрування. Вивчено чинники збільшення державного боргу в сучасних умовах. Досліджено частку зовнішнього боргу до номінального ВВП у окремих країнах Європи, окреслено об’єктивну необхідність зростання державних видатків для послаблення негативних наслідків пандемії Ковід – 19 на економічні процеси та добробут громадян у зарубіжних країнах. Вивчено динаміку показників внутрішнього та зовнішнього державного боргу України та стрімке його зростання у період 2014 – 2021 років, що свідчить про те, що країна фактично потрапила у боргову спіраль. У такі ситуації забезпечити повноцінне обслуговування і погашення боргових зобов’язань уряду за рахунок внутрішніх ресурсів неможливо. Військові дії 2022 року суттєво погіршили якість державного боргу України, що вимагатиме використання комплексу різних інструментів для його обслуговування та погашення. Аналіз показників ВВП та зовнішнього боргу України на душу населення за період дослідження продемонстрував відносно незначне їх зростання, однак на нашу думку вивчення цих показників у динаміці є не зовсім коректним, оскільки кількість населення України за цей період скоротилася на 10%. Проаналізовано окремі практичні інструменти зменшення державного боргу та виходу із «боргової спіралі» і можливість їх реалізації в Україні. Акцентовано увагу на важливості реструктуризації державного боргу для узгодження максимально сприятливих для усіх сторін умов обслуговування заборгованості, проблематики використання методу списання боргів та анулювання боргу у випадку неможливості виконання країною своїх зобов’язань.
{"title":"Державний борг України: поточні реалії і проблеми","authors":"Катерина Сочка","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-172-183","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-172-183","url":null,"abstract":"У статті досліджено тенденції та чинники динамічного зростання державного боргу України за останні роки. Державний борг формується в результаті запозичень фінансових ресурсів органами влади на внутрішньому та зовнішньому ринках з метою фінансування інноваційно-інвестиційних програм, розвитку соціальної інфраструктури, подолання наслідків військових дій, руйнувань в результаті стихійних лих, фінансування дефіциту державного бюджету. Проаналізовано окремі переваги використання державою боргового фінансування в якості інструменту регулювання економічних процесів. Вивчено окремі класифікації державного боргу, зокрема, офіційно визнаний та немонетизований (прихований), внутрішній та зовнішній державний борг. Проаналізовано певні переваги внутрішнього державного боргу для уряду з точки зору його адміністрування. Вивчено чинники збільшення державного боргу в сучасних умовах. Досліджено частку зовнішнього боргу до номінального ВВП у окремих країнах Європи, окреслено об’єктивну необхідність зростання державних видатків для послаблення негативних наслідків пандемії Ковід – 19 на економічні процеси та добробут громадян у зарубіжних країнах. Вивчено динаміку показників внутрішнього та зовнішнього державного боргу України та стрімке його зростання у період 2014 – 2021 років, що свідчить про те, що країна фактично потрапила у боргову спіраль. У такі ситуації забезпечити повноцінне обслуговування і погашення боргових зобов’язань уряду за рахунок внутрішніх ресурсів неможливо. Військові дії 2022 року суттєво погіршили якість державного боргу України, що вимагатиме використання комплексу різних інструментів для його обслуговування та погашення. Аналіз показників ВВП та зовнішнього боргу України на душу населення за період дослідження продемонстрував відносно незначне їх зростання, однак на нашу думку вивчення цих показників у динаміці є не зовсім коректним, оскільки кількість населення України за цей період скоротилася на 10%. Проаналізовано окремі практичні інструменти зменшення державного боргу та виходу із «боргової спіралі» і можливість їх реалізації в Україні. Акцентовано увагу на важливості реструктуризації державного боргу для узгодження максимально сприятливих для усіх сторін умов обслуговування заборгованості, проблематики використання методу списання боргів та анулювання боргу у випадку неможливості виконання країною своїх зобов’язань. ","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129327962","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-240-247
Олена Откаленко
У статті висвітлено методичні аспекти відображення у системі бухгалтерського обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору. На основі проведеного аналізу наукових праць та нормативно-правової бази було сформовано визначення поняття «підзвітні особи». Наведено аспекти розмежування понять «відрядження» та «роз’їзний характер роботи». Висвітлено поняття «службове відрядження» та порядок його документального оформлення в установі державного сектору. Було визначено та охарактеризовано предмет, мету, об’єкт, суб’єкт та завдання організації обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору. Предметом системи обліку розрахунків з підзвітними особами є господарські операції розрахункових відносин, що зумовлюють рух коштів, охоплюючи при цьому процес основної (статутної) діяльності установ державного сектору. Метою обліку розрахунків з підзвітними особами є формування для внутрішніх і зовнішніх користувачів облікової інформації про суму поточної заборгованості та строки її погашення. Об'єктом обліку є заборгованість за розрахунками з підзвітними особами, а суб'єктом - працівники бухгалтерії. Доведено, що витрати на відрядження належать до інших необмінних операцій та впливають на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду в установах державного сектору. Зазначено обов’язкові пункти, які повинні міститися у наказі про службове відрядження. Розглянуто порядок приймання фінансовою службою установи державного сектору авансового звіту про витрачені підзвітні суми та повернення підзвітною особою залишку авансу. Наведена типова кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору та методика їх відображення у системі фінансової звітності. Дослідження методики ведення бухгалтерського обліку з підзвітними особами дає можливість зробити висновок, що раціональна організація обліку розрахунків з підзвітними особами потребує детальної інформації по кожному етапу облікового процесу.
{"title":"Методика обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору","authors":"Олена Откаленко","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-240-247","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-240-247","url":null,"abstract":"У статті висвітлено методичні аспекти відображення у системі бухгалтерського обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору. На основі проведеного аналізу наукових праць та нормативно-правової бази було сформовано визначення поняття «підзвітні особи». Наведено аспекти розмежування понять «відрядження» та «роз’їзний характер роботи». Висвітлено поняття «службове відрядження» та порядок його документального оформлення в установі державного сектору. Було визначено та охарактеризовано предмет, мету, об’єкт, суб’єкт та завдання організації обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору. Предметом системи обліку розрахунків з підзвітними особами є господарські операції розрахункових відносин, що зумовлюють рух коштів, охоплюючи при цьому процес основної (статутної) діяльності установ державного сектору. Метою обліку розрахунків з підзвітними особами є формування для внутрішніх і зовнішніх користувачів облікової інформації про суму поточної заборгованості та строки її погашення. Об'єктом обліку є заборгованість за розрахунками з підзвітними особами, а суб'єктом - працівники бухгалтерії. Доведено, що витрати на відрядження належать до інших необмінних операцій та впливають на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду в установах державного сектору. Зазначено обов’язкові пункти, які повинні міститися у наказі про службове відрядження. Розглянуто порядок приймання фінансовою службою установи державного сектору авансового звіту про витрачені підзвітні суми та повернення підзвітною особою залишку авансу. Наведена типова кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами в установах державного сектору та методика їх відображення у системі фінансової звітності. Дослідження методики ведення бухгалтерського обліку з підзвітними особами дає можливість зробити висновок, що раціональна організація обліку розрахунків з підзвітними особами потребує детальної інформації по кожному етапу облікового процесу.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126206560","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-248-256
Я. В. Сливка
У статті розглянуто економічні, соціальні та економічні наслідки вуглецевого сліду громадян та підприємств. Дослідження направлене на вивчення «вуглецевого сліду» як об’єкту обліку, передумов статистичного та облікового відображення зобов’язань з екологічного податку та вуглецевого сліду підприємства, розробки заходів направлених на зростання обізнаності громадськості, щодо шляхів зменшення викидів вуглекислого газу та фінансової підтримки проектів «зеленої економіки» на рівні громадян та підприємств. Акцентовано увагу на складових вуглецевого сліду як складової витрат: прямі та опосередковані парникові гази, які виникають внаслідок життєдіяльності громадян та виробничої діяльності підприємств. Наведено міжнародні домовленості щодо зменшення вуглецевого сліду закріплених Кіотським протоколом та Празькою угодою. Для реалізації стратегії державної політики в екологічний сфері розглянуто методику розрахунку та облікового відображення екологічного податку, що направлена на розмежування підприємств, які зобов’язані подавати звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів), на основі даних таких звітів проводять оцінку напрямків зменшення негативного впливу на природу діяльності вітчизняних підприємств. З метою контролю та стимулювання інвестування в інноваційні екологічні проекти вітчизняних підприємств, виступає сплата екологічного податку. Узагальнено роль банків у процесі інформування та стимулювання інвестування громадян та підприємств у проекти «зеленої економіки». Наведено результати дослідження обізнаності громадян щодо проблематики вуглецевого сліду. Запропоновано інформувати громадян та підприємства про взаємозв’язок щоденних звичок громадян, споживання «зеленої» та «коричневої» продукції громадянами та підприємствами із глобальним потеплінням на планеті.
{"title":"Соціальні, екологічні, економічні наслідки вуглецевого сліду: обліковий аспект","authors":"Я. В. Сливка","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-248-256","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-248-256","url":null,"abstract":"У статті розглянуто економічні, соціальні та економічні наслідки вуглецевого сліду громадян та підприємств. Дослідження направлене на вивчення «вуглецевого сліду» як об’єкту обліку, передумов статистичного та облікового відображення зобов’язань з екологічного податку та вуглецевого сліду підприємства, розробки заходів направлених на зростання обізнаності громадськості, щодо шляхів зменшення викидів вуглекислого газу та фінансової підтримки проектів «зеленої економіки» на рівні громадян та підприємств. Акцентовано увагу на складових вуглецевого сліду як складової витрат: прямі та опосередковані парникові гази, які виникають внаслідок життєдіяльності громадян та виробничої діяльності підприємств. Наведено міжнародні домовленості щодо зменшення вуглецевого сліду закріплених Кіотським протоколом та Празькою угодою. Для реалізації стратегії державної політики в екологічний сфері розглянуто методику розрахунку та облікового відображення екологічного податку, що направлена на розмежування підприємств, які зобов’язані подавати звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів), на основі даних таких звітів проводять оцінку напрямків зменшення негативного впливу на природу діяльності вітчизняних підприємств. З метою контролю та стимулювання інвестування в інноваційні екологічні проекти вітчизняних підприємств, виступає сплата екологічного податку. Узагальнено роль банків у процесі інформування та стимулювання інвестування громадян та підприємств у проекти «зеленої економіки». Наведено результати дослідження обізнаності громадян щодо проблематики вуглецевого сліду. Запропоновано інформувати громадян та підприємства про взаємозв’язок щоденних звичок громадян, споживання «зеленої» та «коричневої» продукції громадянами та підприємствами із глобальним потеплінням на планеті.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132370852","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-163-171
Judit Szemán, S. Bozsik, G. Süveges
During the pandemic period, considerable attention was paid to the online digital financial services. Tangible services provide tangible benefits to both the national economy and citizens. Easily accessible and popular options contribute to reducing the use of cash, expanding e-commerce and administration, and raising financial awareness, as well as creating a sustainable financial system. The widespread use of digital services ensures connection to the global world, more effective use of opportunities, and thus success either as an individual, as a company, or as a government actor. The emergence of FinTech applications has also been helped by the fact that while the operation of financial institutions is strictly regulated and controlled by the authorities, the operation of technology companies in this field is tied to far fewer mandatory regulations. It is important to note that there are still many issues to be resolved, one of which is the issue of equal regulation of FinTech companies and traditional banks. The purpose of the study is to evaluate the current state of digital banking in Hungary in the field of residential services and highlight the paths for further development. The main statements of the paper are the following: Overall, the level of digitization of the Hungarian banking system can be considered medium. In connection with the COVID-19 epidemic, the digitization of customer relations and products has come to the fore in the sector. Among the loan products, the overdraft facility for individuals and the degree of digitization of personal loans are the highest. At the corporate level, online loan applications are even less resolved, largely due to the evaluation and assessment of complex collateral requirements and the low prevalence of digital solutions for contracting and signing. This article proposes more sophisticated regulations, since the regulatory issues in digital financial innovation pose challenges for regulators. The main task should be to create the conditions for the competitiveness and safe operation of the financial intermediation system in the digital age, so the digital interfaces and communication platforms should be standardized. Regarding to the current EU regulation, the security elements of the digital payment system should be strengthened.
{"title":"Digitalization of the banking sector in Hungary","authors":"Judit Szemán, S. Bozsik, G. Süveges","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-163-171","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-163-171","url":null,"abstract":"During the pandemic period, considerable attention was paid to the online digital financial services. Tangible services provide tangible benefits to both the national economy and citizens. Easily accessible and popular options contribute to reducing the use of cash, expanding e-commerce and administration, and raising financial awareness, as well as creating a sustainable financial system. The widespread use of digital services ensures connection to the global world, more effective use of opportunities, and thus success either as an individual, as a company, or as a government actor. The emergence of FinTech applications has also been helped by the fact that while the operation of financial institutions is strictly regulated and controlled by the authorities, the operation of technology companies in this field is tied to far fewer mandatory regulations. It is important to note that there are still many issues to be resolved, one of which is the issue of equal regulation of FinTech companies and traditional banks. The purpose of the study is to evaluate the current state of digital banking in Hungary in the field of residential services and highlight the paths for further development. The main statements of the paper are the following: Overall, the level of digitization of the Hungarian banking system can be considered medium. In connection with the COVID-19 epidemic, the digitization of customer relations and products has come to the fore in the sector. Among the loan products, the overdraft facility for individuals and the degree of digitization of personal loans are the highest. At the corporate level, online loan applications are even less resolved, largely due to the evaluation and assessment of complex collateral requirements and the low prevalence of digital solutions for contracting and signing. This article proposes more sophisticated regulations, since the regulatory issues in digital financial innovation pose challenges for regulators. The main task should be to create the conditions for the competitiveness and safe operation of the financial intermediation system in the digital age, so the digital interfaces and communication platforms should be standardized. Regarding to the current EU regulation, the security elements of the digital payment system should be strengthened.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123703435","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-266-277
Bernadett Szekeres, Anita Borzán
Napjainkban a számvitel területén a legfőbb törekvés, hogy a beszámoló készítési szabályok nemzetközileg elismertek legyenek, megszűnjenek az egyes országokban a pénzügyi kimutatások közötti különbségek, ezáltal erősödjön a befektetők bizalma, valamint a számviteli szabályok egységesítésével a pénzügyi jelentések összehasonlítható, megbízható és transzparens információkat biztosítsanak. A gazdálkodók számára a versenyképesség javítása, a hosszútávú fennmaradás egyik kulcsa lehet a nemzetközi standardok alkalmazása és az IFRS-ek szerinti beszámolóra történő áttérés. Magyarországon a számviteli törvény a vállalkozások egyes körére kötelezően előírja, míg mások számára lehetővé teszi a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok (International Financial Reporting Standards) szerinti beszámolók elkészítését. Ezért az egyre gyorsuló globalizáció hatására Magyarországon is számos vállalati vezetőben fogalmazódott meg a kérdés, hogy érdemes-e a nemzetközi számviteli előírások szerint átalakítani a számviteli nyilvántartásokat. Így a magyarországi vállalkozások számára napjainkban egyrészt a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok bevezetése, másrészt annak gyakorlati használata jelent komoly kihívást. Üzleti szempontból fontos döntés, hogy számos előnye mellett a sok változás és pótlólagosan felmerülő költségek mellett az átállásból származó haszon meghaladja-e a ráfordításokat. Tanulmányunk célja a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardokra történő áttérés realizálható előnyeinek és hátrányainak, valamint az átállás legjelentősebb számviteli és szervezeti változásainak bemutatása, feltárása, a kritikus pontok azonosítása. Munkánk során ismertetjük a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok bevezetésének lépéseit, az eddig publikált felméréseket, azok tapasztalatait. Összehasonlítjuk a magyar számviteli törvény és a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok pénzügyi kimutatások készítésére vonatkozó előírásait, ismertetjük az International Financial Reporting Standards rendszer szerinti újszerű közzétételeket. Kutatásunk eredménye egyrészt a két számviteli rendszer közötti hasonlóságok és eltérések összegzése, másrészt a megfelelő információs háttérrel rendelkező számviteli szakemberek számára az International Financial Reporting Standards áttérésből származó előnyök és hátrányok feltárása.
{"title":"magyarországi vállalatok IFRS áttérésének kritikus ponjai","authors":"Bernadett Szekeres, Anita Borzán","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-266-277","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-266-277","url":null,"abstract":"Napjainkban a számvitel területén a legfőbb törekvés, hogy a beszámoló készítési szabályok nemzetközileg elismertek legyenek, megszűnjenek az egyes országokban a pénzügyi kimutatások közötti különbségek, ezáltal erősödjön a befektetők bizalma, valamint a számviteli szabályok egységesítésével a pénzügyi jelentések összehasonlítható, megbízható és transzparens információkat biztosítsanak. A gazdálkodók számára a versenyképesség javítása, a hosszútávú fennmaradás egyik kulcsa lehet a nemzetközi standardok alkalmazása és az IFRS-ek szerinti beszámolóra történő áttérés. Magyarországon a számviteli törvény a vállalkozások egyes körére kötelezően előírja, míg mások számára lehetővé teszi a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok (International Financial Reporting Standards) szerinti beszámolók elkészítését. Ezért az egyre gyorsuló globalizáció hatására Magyarországon is számos vállalati vezetőben fogalmazódott meg a kérdés, hogy érdemes-e a nemzetközi számviteli előírások szerint átalakítani a számviteli nyilvántartásokat. Így a magyarországi vállalkozások számára napjainkban egyrészt a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok bevezetése, másrészt annak gyakorlati használata jelent komoly kihívást. Üzleti szempontból fontos döntés, hogy számos előnye mellett a sok változás és pótlólagosan felmerülő költségek mellett az átállásból származó haszon meghaladja-e a ráfordításokat. Tanulmányunk célja a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardokra történő áttérés realizálható előnyeinek és hátrányainak, valamint az átállás legjelentősebb számviteli és szervezeti változásainak bemutatása, feltárása, a kritikus pontok azonosítása. Munkánk során ismertetjük a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok bevezetésének lépéseit, az eddig publikált felméréseket, azok tapasztalatait. Összehasonlítjuk a magyar számviteli törvény és a Nemzetközi Pénzügyi Beszámolási Standardok pénzügyi kimutatások készítésére vonatkozó előírásait, ismertetjük az International Financial Reporting Standards rendszer szerinti újszerű közzétételeket. Kutatásunk eredménye egyrészt a két számviteli rendszer közötti hasonlóságok és eltérések összegzése, másrészt a megfelelő információs háttérrel rendelkező számviteli szakemberek számára az International Financial Reporting Standards áttérésből származó előnyök és hátrányok feltárása.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"4647 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127085243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-42-53
T. Kolisnychenko
Innovation is one of the important sources of competitive advantage for the restaurant business in the era of the latest technologies and means of communication. In the innovative economy, the sphere of the restaurant business is transformed into a completely new one, changing its own technological, process, operational basis. The purpose of the article is to generalize the functional characteristics of restaurant business management in the conditions of the innovative economy, to identify their specific effects on the development of the restaurant business. The following research methods were used in the article: the method of analysis, generalization and synthesis, a systematic approach to systematize the functional characteristics of restaurant business management. It has been established that the innovative economy is characterized by qualitative changes, which should include technical and technical progress, the introduction of innovation, etc. Under such conditions, the effective and efficient management of the restaurant business should take place thanks to the implementation of functional characteristics. The latter combine the purpose of the restaurant business, principles and standards of its management process, , restaurant business development objectives, restaurant business guidelines, functions and tools of the restaurant business management system, influencing factors and laws of economic influence on the development, the means of the restaurant business operation business. The main task to combine all characteristics and use them in the course of restaurant business management. Elaboration of these important problems requires further empirical research, which will provide a basis for diagnosing the current situation and preparing an innovative strategy for the development of the restaurant business, taking into account the peculiarities of the functioning of the innovative economy.
{"title":"Functional characteristics of restaurant business management in an innovative economy","authors":"T. Kolisnychenko","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-42-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-42-53","url":null,"abstract":"Innovation is one of the important sources of competitive advantage for the restaurant business in the era of the latest technologies and means of communication. In the innovative economy, the sphere of the restaurant business is transformed into a completely new one, changing its own technological, process, operational basis. The purpose of the article is to generalize the functional characteristics of restaurant business management in the conditions of the innovative economy, to identify their specific effects on the development of the restaurant business. The following research methods were used in the article: the method of analysis, generalization and synthesis, a systematic approach to systematize the functional characteristics of restaurant business management. It has been established that the innovative economy is characterized by qualitative changes, which should include technical and technical progress, the introduction of innovation, etc. Under such conditions, the effective and efficient management of the restaurant business should take place thanks to the implementation of functional characteristics. The latter combine the purpose of the restaurant business, principles and standards of its management process, , restaurant business development objectives, restaurant business guidelines, functions and tools of the restaurant business management system, influencing factors and laws of economic influence on the development, the means of the restaurant business operation business. The main task to combine all characteristics and use them in the course of restaurant business management. Elaboration of these important problems requires further empirical research, which will provide a basis for diagnosing the current situation and preparing an innovative strategy for the development of the restaurant business, taking into account the peculiarities of the functioning of the innovative economy.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114194229","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-184-195
Вікторія Костянтинівна Макарович
Сучасне бізнес-середовище має динамічний характер та потребує використання інформаційно-програмних засобів для бізнес-аналізу задля досягнення максимальної ефективності в процесі господарювання. В статті проведено аналіз сутності терміну "Бізнес-аналітика" та встановлено, що це сукупність комп'ютерних методів і інструментів, які забезпечують перетворення ділової інформації в форму, придатну для бізнес-аналізу з метою ухвалення управлінських рішень. Розглянуто основні класифікаційні ознаки інформаційно-програмних засобів для бізнес-аналітики. В залежності від виконання певного набору функцій або операцій інструменти бізнес-аналітики класифікують на: засоби побудови сховищ даних; системи оперативної аналітичної обробки; інформаційно-аналітичні системи; засоби інтелектуального аналізу даних; інструменти для виконання запитів і побудови звітів. В залежності від використання програмні засоби для бізнес - аналітики поділяє на дві категорії: засоби кінцевого користувача для звітності, запитів й аналіз; засоби вилучення даних і статистичне програмне забезпечення. Здійснено огляд програмних продуктів, які є лідерами на ринку BI-систем. Проведено компаративний аналіз інструментів бізнес-аналітики, які є інноваційними для ринку України. Окреслено ключові тенденції розвитку бізнес-аналітики: використання SaaS BI; використання рішень з відкритим кодом; перетворення даних у формат, доступний аналітичним інструментам; візуалізація представлення інформації в аналітичних системах для спрощення роботи кінцевим споживачам. Розвиток систем бізнес-аналітики на перспективний період часу передбачає: інтеграцію BI-систем безпосередньо в програмні продукти; розвиток технологій "Обробка природної мови"; злиття систем BI з машинним навчанням; можливість створювати історії за допомогою даних – сторітеллінг; зростання популярності роботи з BI-системами на смартфоні; формування інтерактивних звітів в режимі реального часу. Практичний результат використання інструментів бізнес-аналітики дає можливість приймати обґрунтовані управлінські рішення в умовах ризико-орієнтованого управління компанією.
{"title":"Сучасні інструменти бізнес-аналітики для управління підприємницькою діяльністю","authors":"Вікторія Костянтинівна Макарович","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-184-195","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-184-195","url":null,"abstract":"Сучасне бізнес-середовище має динамічний характер та потребує використання інформаційно-програмних засобів для бізнес-аналізу задля досягнення максимальної ефективності в процесі господарювання. В статті проведено аналіз сутності терміну \"Бізнес-аналітика\" та встановлено, що це сукупність комп'ютерних методів і інструментів, які забезпечують перетворення ділової інформації в форму, придатну для бізнес-аналізу з метою ухвалення управлінських рішень. Розглянуто основні класифікаційні ознаки інформаційно-програмних засобів для бізнес-аналітики. В залежності від виконання певного набору функцій або операцій інструменти бізнес-аналітики класифікують на: засоби побудови сховищ даних; системи оперативної аналітичної обробки; інформаційно-аналітичні системи; засоби інтелектуального аналізу даних; інструменти для виконання запитів і побудови звітів. В залежності від використання програмні засоби для бізнес - аналітики поділяє на дві категорії: засоби кінцевого користувача для звітності, запитів й аналіз; засоби вилучення даних і статистичне програмне забезпечення. Здійснено огляд програмних продуктів, які є лідерами на ринку BI-систем. Проведено компаративний аналіз інструментів бізнес-аналітики, які є інноваційними для ринку України. Окреслено ключові тенденції розвитку бізнес-аналітики: використання SaaS BI; використання рішень з відкритим кодом; перетворення даних у формат, доступний аналітичним інструментам; візуалізація представлення інформації в аналітичних системах для спрощення роботи кінцевим споживачам. Розвиток систем бізнес-аналітики на перспективний період часу передбачає: інтеграцію BI-систем безпосередньо в програмні продукти; розвиток технологій \"Обробка природної мови\"; злиття систем BI з машинним навчанням; можливість створювати історії за допомогою даних – сторітеллінг; зростання популярності роботи з BI-системами на смартфоні; формування інтерактивних звітів в режимі реального часу. Практичний результат використання інструментів бізнес-аналітики дає можливість приймати обґрунтовані управлінські рішення в умовах ризико-орієнтованого управління компанією.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115042030","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-22DOI: 10.58423/2786-6742/2022-2-13-23
Ніна Пойда-Носик, Роберт Бачо
Невід’ємною та стратегічно важливою частиною машинобудівного комплексу України є автомобільна промисловість, представлена переважно легковими автомобілями. Десятки років тому Україна мала потужний автомобільний комплекс, який займав лідируючі позиції серед автовиробників Східної Європи. На жаль, автомобільна промисловість України сьогодні перебуває у складній ситуації через кризу вітчизняного потенціалу та інтенсивний негативний вплив численних факторів навколишнього середовища, а також широкомасштабне військове вторгнення Росії. Метою дослідження є розробка пропозицій щодо відродження автомобільної промисловості в Україні на основі аналізу сучасних тенденцій та економічного стану галузі. У роботі описано основні тенденції в автомобільній промисловості України за період 2016-2021 рр. Зазначається, що з 2014 року збройна агресія Росії проти України призвела до значного занепаду автопрому. Водночас у країні погіршилися економічні умови, що в свою чергу вплинуло на виробництво автомобільної промисловості. Досліджено, що автомобільна промисловість України представлена лише шістьма автомобілебудівними підприємствами, виробничі потужності яких становлять близько 250 тис. автомобілів на рік, включаючи великовузлове складання, а також низкою компаній, що виробляють комплектуючі та деталі для транспортних засобів. Останній сегмент формує 7,7% доданої вартості машинобудівної галузі України та характеризується середнім рівнем доданої вартості у виробництві (33,0% у 2020 році). Близькість до кордону з ЄС, дешева робоча сила та достатня кількість сировини роблять західні області України особливо привабливими для партнерства з європейськими автогігантами. Зроблено висновок, що наразі в Україні відсутній автомобільний кластер. Таким чином, подальші наукові дослідження можуть бути зосереджені на можливостях створення в Україні автомобільного кластеру у співпраці з провідними європейськими партнерами.
{"title":"Аналіз тенденцій розвитку автомобільної промисловості в Україні","authors":"Ніна Пойда-Носик, Роберт Бачо","doi":"10.58423/2786-6742/2022-2-13-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-13-23","url":null,"abstract":"Невід’ємною та стратегічно важливою частиною машинобудівного комплексу України є автомобільна промисловість, представлена переважно легковими автомобілями. Десятки років тому Україна мала потужний автомобільний комплекс, який займав лідируючі позиції серед автовиробників Східної Європи. На жаль, автомобільна промисловість України сьогодні перебуває у складній ситуації через кризу вітчизняного потенціалу та інтенсивний негативний вплив численних факторів навколишнього середовища, а також широкомасштабне військове вторгнення Росії. Метою дослідження є розробка пропозицій щодо відродження автомобільної промисловості в Україні на основі аналізу сучасних тенденцій та економічного стану галузі. У роботі описано основні тенденції в автомобільній промисловості України за період 2016-2021 рр. Зазначається, що з 2014 року збройна агресія Росії проти України призвела до значного занепаду автопрому. Водночас у країні погіршилися економічні умови, що в свою чергу вплинуло на виробництво автомобільної промисловості. Досліджено, що автомобільна промисловість України представлена лише шістьма автомобілебудівними підприємствами, виробничі потужності яких становлять близько 250 тис. автомобілів на рік, включаючи великовузлове складання, а також низкою компаній, що виробляють комплектуючі та деталі для транспортних засобів. Останній сегмент формує 7,7% доданої вартості машинобудівної галузі України та характеризується середнім рівнем доданої вартості у виробництві (33,0% у 2020 році). Близькість до кордону з ЄС, дешева робоча сила та достатня кількість сировини роблять західні області України особливо привабливими для партнерства з європейськими автогігантами. Зроблено висновок, що наразі в Україні відсутній автомобільний кластер. Таким чином, подальші наукові дослідження можуть бути зосереджені на можливостях створення в Україні автомобільного кластеру у співпраці з провідними європейськими партнерами.","PeriodicalId":106282,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis. Economics","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125443920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：