{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ВЕНОЗНОГО ТРОМБОЕМБОЛІЗМУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ","authors":"Л.М. Чернуха, Я. В. Хребтій","doi":"10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13557","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Лікування венозного тромбоемболізму на сьогоднішній день залишається складною та контраверсійною проблемою.\nМета – аналіз власних результатів лікування пацієнтів із венозним тромбоемболізмом, порівняння їх зі світовими даними та формування на основі цього лікувальної стратегії.\nМатеріал і методи. В нашому дослідженні було проаналізовано результати лікування 1297 пацієнтів із венозним тромбоемболізмом, які отримували стаціонарне лікування в умовах Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова за період з 2009 по 2022 рік.\nСередній термін перебування в стаціонарі склав 9,32 дня. Під спостереженням перебували 75 (5,5 %) пацієнтів з флотуючим тромбозом.\nЧоловіків було 725 (55,9 %), жінок – 572 (44,1 %).\nРезультати. Протягом періоду дослідження клінічне покращення було відмічене у 95 % пацієнтів. Емболія в тимчасовий кава-фільтр була відмічена у 4 випадках. Жодного випадку фатальної ТЕЛА після проведеного лікування в досліджуваній групі не трапилося; жодного випадку масивних кровотеч після використання тромболітичної терапії також не було. Рецидивних ТЕЛА під час лікування в клініці констатовано не було.\nВисновки. Лікування венозного тромбоемболізму є багатогранною проблемою, яка потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта. В лікуванні венозного тромбоемболізму потрібно застосовувати увесь спектр можливих методів лікування, базуючись на характері тромбозу, функціональному стані пацієнта, терміні від початку захворювання, вираженні клінічної картини. При цьому в арсеналі лікарів мають бути як методи консервативної терапії, так і методики КСТ, хірургічні методи та малоінвазивні сучасні технології.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13557","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
РЕЗЮМЕ. Лікування венозного тромбоемболізму на сьогоднішній день залишається складною та контраверсійною проблемою.
Мета – аналіз власних результатів лікування пацієнтів із венозним тромбоемболізмом, порівняння їх зі світовими даними та формування на основі цього лікувальної стратегії.
Матеріал і методи. В нашому дослідженні було проаналізовано результати лікування 1297 пацієнтів із венозним тромбоемболізмом, які отримували стаціонарне лікування в умовах Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова за період з 2009 по 2022 рік.
Середній термін перебування в стаціонарі склав 9,32 дня. Під спостереженням перебували 75 (5,5 %) пацієнтів з флотуючим тромбозом.
Чоловіків було 725 (55,9 %), жінок – 572 (44,1 %).
Результати. Протягом періоду дослідження клінічне покращення було відмічене у 95 % пацієнтів. Емболія в тимчасовий кава-фільтр була відмічена у 4 випадках. Жодного випадку фатальної ТЕЛА після проведеного лікування в досліджуваній групі не трапилося; жодного випадку масивних кровотеч після використання тромболітичної терапії також не було. Рецидивних ТЕЛА під час лікування в клініці констатовано не було.
Висновки. Лікування венозного тромбоемболізму є багатогранною проблемою, яка потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта. В лікуванні венозного тромбоемболізму потрібно застосовувати увесь спектр можливих методів лікування, базуючись на характері тромбозу, функціональному стані пацієнта, терміні від початку захворювання, вираженні клінічної картини. При цьому в арсеналі лікарів мають бути як методи консервативної терапії, так і методики КСТ, хірургічні методи та малоінвазивні сучасні технології.