ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Abstract

У статті проаналізовані особливості індивідуального підходу до підготовки майбутніх фахівців щодо використання освітньо-інформаційного середовища, який охоплює предмети, уявлення, поняття, стереотипи, особистісні зміни у навчанні. Мета дослідження полягає у створенні індивідуального підходу до підготовки майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету. Методи дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для обґрунтування концептуальних положень і індивідуального підходу майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища, структурно-наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом. В умовах освітньо-інформаційного середовища майбутній фахівець розвивається як носій суб’єктного досвіду. Результати. Створюється сучасний тип відносин викладача і майбутнього фахівця в лекційно-практичній системі навчання за допомогою інформаційних систем. У професійній діяльності майбутній фахівець діє не за стороннім, а за власним планом, створеним або перетвореним у процесі активної творчої діяльності, прогнозуючи, передбачаючи, обґрунтовуючи відповідним чином результат. На кожному етапі підготовки майбутній фахівець вибирає свою власну траєкторію навчання, підкорюючи пізнавальним закономірностям функціонування інформаційних потоків та тим цілям, які ставить перед ним освітній процес. У цьому випадку об’єктами траєкторії навчання стають елементи навчальної та робочої програм, позаурочних занять, а також ті дії, які накопичують життєвий досвід студента. Здебільшого інформаційна траєкторія навчання студента є прогнозованою, але не завжди оптимальною. Це пояснюється тим, що у багатьох випадках майбутні фахівці не в повній мірі уявляють собі, чим вони можуть займатися у майбутньому, що вони насправді можуть, до чого мають схильності, які якості мають розвивати, і яку мету собі поставити, до чого прагнути. Іншою причиною є відсутність або брак інформації про можливості майбутньої самореалізації. Діючи у відомій йому сфері доповнюючи запропоновану ситуацію, приміряючи відомі способи дії до нетипового завдання, майбутній фахівець поступово приходить до думки, що потрібні відповідні компетентності, які необхідні для виконання поставленого завдання, спираючись на суб’єктний досвід пошукової діяльності. Розв’язування професійних задач в умовах освітньо-інформаційного середовища сприяє не тільки формуванню особистісно-інтегрованих компетентностей, але й допомагає формуванню тих якостей його особистості, які необхідні в майбутній фаховій діяльності. Розроблений індивідуальний підхід до підготовки привчає майбутніх фахівців до свідомої й активної праці, оскільки в неї майже немає можливості ухилятися від виконання навчальних завдань, що надає можливість майбутньому фахівцю наглядно побачити скільки зусиль та часу корисно (марно) було втрачено, наскільки він просунувся (відстав) від своїх колег, а викладачу виявити результати успіху (прогалин) у майбутнього фахівця. У відповідних умовах усувається вплив випадкових факторів, а підсумкова оцінка контролю знань є об’єктивною тому, що базується на оцінюванні всіх видів робіт за всіма темами модулями протягом тривалого часу. Висновки. Кожний майбутній фахівець використовує свій індивідуальний спосіб засвоєння знань в освітньо-інформаційному середовищі. При виконанні того ж самого завдання майбутні фахівці застосовують різні способи і прийоми. Тому викладач за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій навчання використовує різноманітні управлінські дії, допомагає майбутньому фахівцю самому обрати індивідуальні для нього способи навчальної діяльності.