Олена Ковтун, Тетяна Андріївна Гармаш, Ірина Василівна Струк
{"title":"КОМПЕТЕНТНОСТІ АВІАЦІЙНИХ ФАХІВЦІВ І СТУДЕНТІВ АВІАЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ","authors":"Олена Ковтун, Тетяна Андріївна Гармаш, Ірина Василівна Струк","doi":"10.18372/2411-264x.18.15476","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Володіння мовленнєвою компетентністю важливе для фахівців різних галузей. Однак воно має вирішальне значення в тих випадках, коли йдеться про авіаційних фахівців – пілотів та авіадиспетчерів. Від рівня володіння мовою саме цими професіоналіами залежить не тільки успіх людської діяльності, але й життя комунікантів та їхніх пасажирів. Метою дослідження було з'ясувати, як представники різних вікових груп, що мають різний досвід активної професійної діяльності (професійні пілоти й авіадиспетчери та студенти авіаційних закладів освіти), проте об'єднані спільним професійним інтересом (авіація), оцінюють власний рівень мовленнєвої компетентності та її роль для ефективної професійної діяльності. Основним методом дослідження було анкетування. Респондентами першого анкетування були 200 студентів (Національного авіаційного університету, Льотної академії Національного авіаційного університету (Кіровоград) і Кременчуцького льотного коледжу. П'ятдесят досвідчених авфаційних фахівців (пілоти українських авіакомпаній та персонал з управління повітряним рухом Міжнародного аеропорту \"Бориспіль\") відповідали на другу анкету. Відповіді респондентів дали можливість зібрати соціолінгвістичні дані про студентів авіаційних закладів освіти та активних оперативних фахівців в українській авіації, пояснили проблеми, з якими вони стикаються у професійному спілкуванні, окреслили їхні очікування від мовної підготовки у закладі освіти та під час курсів підвищення уваліфікації. Результати опитування стали основою для освітньої рефлексії. Зібрані дані виявилися корисними для розробки навчальної програми з авіаційної англійської мови. Висновки. Було з’ясовано, що навчання авіаційної англійської мови повинно мати комунікативну спрямованість, що дозволяє залучати слухачів до різних інтерактивних заходів, які відображають у навчальних умовах реальне середовище, у якому виконують професійні комунікативні функції пілоти та авіадиспетчери","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"214 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15476","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Володіння мовленнєвою компетентністю важливе для фахівців різних галузей. Однак воно має вирішальне значення в тих випадках, коли йдеться про авіаційних фахівців – пілотів та авіадиспетчерів. Від рівня володіння мовою саме цими професіоналіами залежить не тільки успіх людської діяльності, але й життя комунікантів та їхніх пасажирів. Метою дослідження було з'ясувати, як представники різних вікових груп, що мають різний досвід активної професійної діяльності (професійні пілоти й авіадиспетчери та студенти авіаційних закладів освіти), проте об'єднані спільним професійним інтересом (авіація), оцінюють власний рівень мовленнєвої компетентності та її роль для ефективної професійної діяльності. Основним методом дослідження було анкетування. Респондентами першого анкетування були 200 студентів (Національного авіаційного університету, Льотної академії Національного авіаційного університету (Кіровоград) і Кременчуцького льотного коледжу. П'ятдесят досвідчених авфаційних фахівців (пілоти українських авіакомпаній та персонал з управління повітряним рухом Міжнародного аеропорту "Бориспіль") відповідали на другу анкету. Відповіді респондентів дали можливість зібрати соціолінгвістичні дані про студентів авіаційних закладів освіти та активних оперативних фахівців в українській авіації, пояснили проблеми, з якими вони стикаються у професійному спілкуванні, окреслили їхні очікування від мовної підготовки у закладі освіти та під час курсів підвищення уваліфікації. Результати опитування стали основою для освітньої рефлексії. Зібрані дані виявилися корисними для розробки навчальної програми з авіаційної англійської мови. Висновки. Було з’ясовано, що навчання авіаційної англійської мови повинно мати комунікативну спрямованість, що дозволяє залучати слухачів до різних інтерактивних заходів, які відображають у навчальних умовах реальне середовище, у якому виконують професійні комунікативні функції пілоти та авіадиспетчери