СТАН ВАЗОРЕГУЛЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ПСОРІАТИЧНИЙ АРТРИТ

Abstract

Резюме. Псоріатичний артрит (ПсА) – хронічне запальне захворювання суглобів, що розвивається в хворих із псоріазом. Відомо, що смертність серед них в 1,28 раза перевищує популяційний рівень і в більшості випадків зумовлена серцево-судинною (СС) патологією. Наявність тривалого системного запального процесу є вагомим предиктором розвитку СС захворювань унаслідок розвитку ендотеліальної дисфункції (ЕД). Особливості розвитку ЕД на сьогодення досить добре вивчені у пацієнтів з ревматоїдним артритом, анкілозивним спондилоартритом, у той же час, дана проблема мало обговорюється і досліджується в ряді пацієнтів з ПсА. Мета – вивчити поширеність дисфункції ендотелію та встановити її взаємозв’язки з активністю запального процесу та ступенем шкірного ураження у хворих на ПсА. Матеріал і методи. Обстежено 97 пацієнтів з діагнозом ПсА та 30 клінічно здорових пацієнтів, з яких була сформована група контролю. Всім пацієнтам були проведені діагностичні методи, що характеризують перебіг захворювання, оцінку ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) у відповідь на реактивну гіперемію. Клінічну активність недуги визначали за допомогою індексу DAPSA, тяжкість та розповсюдженість псоріазу – PASI. Результати. Результати дослідження функції ендотелію засвідчили, що ремоделювання судини відбувалося за рахунок ЕЗВД у відповідь на реактивну гіперемію та продемонстрували достовірну різницю за більшістю досліджуваних показників між групою контролю та обстежуваними пацієнтами; також констатовані значуще вищі індекси ВАШ, DAPSA, PASI з достовірно більшими показниками СРБ та ШОЕ. Окрім того, при встановленні взаємозв’язків між параметрами перебігу ПсА та функціональної недостатності ендотелію виявленні суттєві асоціації, які дозволили констатувати залежність ЕД від тривалості захворювання (r=-0,71, р<0,001), активності захворювання (r=-0,69, р<0,001), запального процесу СРБ (r=-0,61, р<0,001), PASI (r=-0,42, р<0,001). Висновки. Проведені дослідження дозволяють констатувати значну поширеність ЕД у пацієнтів з ПсА. У них реєструють достовірно вищі значення тривалості захворювання та суттєві відмінності його перебігу за показниками ВАШ, СРП, ШОЕ, індексами DAPSA, PASI. Отримані дані підтверджують гіпотезу взаємообтяження тривалого хронічного запалення і ендотеліальної дисфункції та узгоджуються з літературними даними.