{"title":"ЛІНГВІСТИКА КУЛЬТУРНИХ ТРАНСФЕРІВ ЯК КОНВЕНЦІОНАЛЬНИЙ НАПРЯМ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Олена Олександрівна Скоробогатова","doi":"10.34142/2312-1572.2020.02.72.01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто характеристики теорії трансферуу як нового напряму гуманітарних досліджень. Головною ознакою теорії є принципова конвенціональність наукової діяльності та орієнтація на конвертування, а не переклад інформації. Головним завданням напряму слугує виокремлення сегмента можливостей загального розуміння між мовами, культурами, науковими напрямами, дискурсами, текстами. Спираючись на напрацювання зіставної лінгвістики й літературознавства, теорії перекладу, семіотики, когнітивістики й інших напрямів, теорія трансферу висуває завдання розробки спільного наукового апарату для вирішення питань, пов’язаних з міжмовною, міжнауковою, інтердискурсивною конвертацією знань й уявлень про світ. У просторі лінгвопоетики потенційно можливе вирішення таких питань, як: поетичний білінгвізм як спосіб міжмовного та міжкультурного трансферу; взаємна конвертація наукової та поетичної метафори, взаємодія старих і нових писемних форм; взаємодія усної та письмової форм художнього дискурсу; дослідження процесів гібридизації в науковому та художньому дискурсах; шляхи розвитку від індивідуальної до дискурсивної, культурноспецифічної та наднаціональної концептуалізації й метафоризації; символ як об’єкт дослідження трансферної лінгвістики; інтертекстуальність, інтердискурсивність й інтермедіальність з точки зору теорії трансферу: загальні закономірності й специфіка. Лінгвістична те орія трансферу сформує теоретичне підґрунтя для досліджень у галузях культурних, лін гвальних і дискурсивних взаємодій, «відгуків» мов і культур на інформаційне та семіотичне н авантаження, у площині взаємодій явищ різної генези в епоху глобалізації.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2020.02.72.01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто характеристики теорії трансферуу як нового напряму гуманітарних досліджень. Головною ознакою теорії є принципова конвенціональність наукової діяльності та орієнтація на конвертування, а не переклад інформації. Головним завданням напряму слугує виокремлення сегмента можливостей загального розуміння між мовами, культурами, науковими напрямами, дискурсами, текстами. Спираючись на напрацювання зіставної лінгвістики й літературознавства, теорії перекладу, семіотики, когнітивістики й інших напрямів, теорія трансферу висуває завдання розробки спільного наукового апарату для вирішення питань, пов’язаних з міжмовною, міжнауковою, інтердискурсивною конвертацією знань й уявлень про світ. У просторі лінгвопоетики потенційно можливе вирішення таких питань, як: поетичний білінгвізм як спосіб міжмовного та міжкультурного трансферу; взаємна конвертація наукової та поетичної метафори, взаємодія старих і нових писемних форм; взаємодія усної та письмової форм художнього дискурсу; дослідження процесів гібридизації в науковому та художньому дискурсах; шляхи розвитку від індивідуальної до дискурсивної, культурноспецифічної та наднаціональної концептуалізації й метафоризації; символ як об’єкт дослідження трансферної лінгвістики; інтертекстуальність, інтердискурсивність й інтермедіальність з точки зору теорії трансферу: загальні закономірності й специфіка. Лінгвістична те орія трансферу сформує теоретичне підґрунтя для досліджень у галузях культурних, лін гвальних і дискурсивних взаємодій, «відгуків» мов і культур на інформаційне та семіотичне н авантаження, у площині взаємодій явищ різної генези в епоху глобалізації.