Микола Володимирович Саврасов, Олеся Володимирівна Чернякова, Руслан Степанович Окороков
{"title":"ТИПОЛОГІЯ КРЕАТИВНОСТІ СУБ’ЄКТА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"Микола Володимирович Саврасов, Олеся Володимирівна Чернякова, Руслан Степанович Окороков","doi":"10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.18","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Дане дослідження присвячене актуальній проблемі теоретико-методологічного обґрунтування, діагностики та психологічної інтерпретації типології креативності суб’єкта на завершальному етапі професійної підготовки в умовах сучасного вітчизняного вишу. Реалізація основної мети дослідження забезпечується за рахунок опису науково-теоретичних підстав вивчення креативності суб’єкта навчальної діяльності, використання відповідних діагностичних процедур, кластерного аналізу емпіричного матеріалу дослідження та аналізу типології креативності суб’єкта на завершальному етапі професійної підготовки. Показано, що повноцінне психологічне дослідження креативності суб’єкта в процесі професійної підготовки доцільніше здійснювати лише враховуючи мікровікову специфіку становлення креативності, різнобічний розгляд вербальної та невербальної компоненти креативності, аналіз типології вербальної та образної креативності (чинники, предиктори, кореляти) тощо. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що суб’єкта навчально-професійної діяльності характеризують здатність до створення принципово нових об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, спроможність до самостійного, превентивного, ієрархізованого цілеутворення у різних ситуаціях життєдіяльності, досконале володіння широким арсеналом необхідних вмінь, засобів та інструментів діяльності, усвідомлення своєї значущості в очах оточуючих, почуття відповідальності за ефективність власної діяльності, спроможність проявляти розвинену рефлексію, здатність до діяльнісної та поведінкової інтеграції. Встановлено, що наприкінці навчання вербальна та образна креативність студентів узгоджені між собою, переважаючими типологічними профілями для вербальної креативності виступають помірний рівень, помірно високий повільний та високий рівень, а для невербальної креативності помірний рівень, помірно високий та високий рівень прояву тощо.","PeriodicalId":409630,"journal":{"name":"Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права","volume":"53 19","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.18","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Дане дослідження присвячене актуальній проблемі теоретико-методологічного обґрунтування, діагностики та психологічної інтерпретації типології креативності суб’єкта на завершальному етапі професійної підготовки в умовах сучасного вітчизняного вишу. Реалізація основної мети дослідження забезпечується за рахунок опису науково-теоретичних підстав вивчення креативності суб’єкта навчальної діяльності, використання відповідних діагностичних процедур, кластерного аналізу емпіричного матеріалу дослідження та аналізу типології креативності суб’єкта на завершальному етапі професійної підготовки. Показано, що повноцінне психологічне дослідження креативності суб’єкта в процесі професійної підготовки доцільніше здійснювати лише враховуючи мікровікову специфіку становлення креативності, різнобічний розгляд вербальної та невербальної компоненти креативності, аналіз типології вербальної та образної креативності (чинники, предиктори, кореляти) тощо. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що суб’єкта навчально-професійної діяльності характеризують здатність до створення принципово нових об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, спроможність до самостійного, превентивного, ієрархізованого цілеутворення у різних ситуаціях життєдіяльності, досконале володіння широким арсеналом необхідних вмінь, засобів та інструментів діяльності, усвідомлення своєї значущості в очах оточуючих, почуття відповідальності за ефективність власної діяльності, спроможність проявляти розвинену рефлексію, здатність до діяльнісної та поведінкової інтеграції. Встановлено, що наприкінці навчання вербальна та образна креативність студентів узгоджені між собою, переважаючими типологічними профілями для вербальної креативності виступають помірний рівень, помірно високий повільний та високий рівень, а для невербальної креативності помірний рівень, помірно високий та високий рівень прояву тощо.