ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ: ОСВІТНІ ВТРАТИ Й ДИСФУНКЦІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Abstract

У статті висвітлено та проаналізовано основні освітні втрати й ключові дисфункції цифровізації вищої освіти та дистанційного навчання в надзвичайних ситуаціях, здійснено аналіз наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних учених та експертів із проблем цифровізації освіти та дистанційного навчання. Систематизовано основні освітні втрати й ключові дисфункції цифровізації вищої освіти, визначено фактори, які впливають на якість вищої освіти в умовах дистанційного формату навчання. Аналіз наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних учених на позитивні й негативні прояви цифровізації вищої освіти дозволив виділити окремі дисфункції, які стосуються мотивації, контролю освітніх результатів, процесів комунікації та соціалізації. Представлене дослідження зумовлене складною ситуацією й надзвичайними умовами в Україні, які суттєво вплинули на організацію та якість освітнього процесу, змінили ландшафт цифрових технологій, підходи до їх застосування у вищій освіті. У статті розкриваються можливості й ризики, пов’язані з цифровізацією вищої освіти та дистанційним форматом навчання. Дистанційне навчання спричинило втрати в навчальному часі, обмеження доступу до освітнього процесу, зміни в характері навчальної діяльності та освітніх результатах здобувачів вищої освіти. Цифровізація вищої освіти спричинила трансформацію ролей викладача й здобувача вищої освіти, вплинула на мотивацію та поведінку студентів, їхні пізнавальні процеси, викликала окремі дисфункції та освітні втрати.