В. В. Бенедикт, А. М. Продан, Лариса Коробко, В. М. Багрій, К. Ю. Яцук, Ю. В. Котович
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ У ХВОРИХ НА ГОСТРУ НЕПРОХІДНІСТЬ ТОНКОЇ КИШКИ В УМОВАХ ЗАЩЕМЛЕНОЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ГРИЖІ","authors":"В. В. Бенедикт, А. М. Продан, Лариса Коробко, В. М. Багрій, К. Ю. Яцук, Ю. В. Котович","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13497","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. У роботі на основі аналізу результатів хірургічного лікування пацієнтів з гострою непрохідністю тонкої кишки (ГНТК) встановлено особливості перебігу даного патологічного стану на фоні защемлення абдомінальних гриж. \nМета – покращити безпосередні результати хірургічного лікування хворих на ГНТК, причиною якої є защемлення абдомінальної грижі, шляхом розробки діагностично-лікувального комплексу, спрямованого на запобігання можливим ускладненням. \nМатеріал і методи. Обстежено 221 хворого на ГНТК, в 10 (4,52 %) з них встановлено защемлення абдомінальної грижі. Ретроспективно проаналізовано 32 медичних карти стаціонарного хворого на це захворювання з несприятливим результатом лікування. Визначали індекс коморбідності (Charlson M. E. et аl., 1987), рівень інтоксикації досліджували за допомогою лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), за шкалою ASA визначали анестезіологічно-операційний ризик. \nРезультати. Тривалість захворювання у хворих на ГНТК, причиною якої була защемлена грижа, складала в групі з несприятливим перебігом в середньому (3,73±0,36) доби і у пацієнтів, які видужали – (3,56±0,41) доби. У 70,0 % випадків пацієнти всіх вікових груп поступили в хірургічне відділення після 24 годин та в основному це хворі у віці 60 років і більше. На першу добу захворювання було госпіталізовано тільки 30,0 % пацієнтів. Середній час проведення операції в групі цій хворих на ГНТК склав (2,05±0,37) годин, однак, в 46,43 % випадків перевищував 2 години. В 7 (23,33 %) випадках виконана релапаротомія з тривалістю операції 2,15±0,42 годин і у 3 (10,0 %) хворих проведена операція втретє тривалістю 2,06±0,32 годин. У пацієнтів з ГНТК передопераційну підготовку проводили в середньому протягом (40,29±7,28) годин, до 24 годин операція виконана лише у 17 (60,72 %) хворих. У 41,67 % пацієнтів були тяжкі компенсовані захворювання, які становили постійну загрозу для їх життя. У 33,33 % хворих згідно з шкалою ASA анестезіологічно-операційний ризик відповідав V класу, що зумовлювало летальний наслідок у цих пацієнтів. \nВисновки. Перебіг гострої непрохідності тонкої кишки, причиною якої була защемлена абдомінальна грижа, більш тяжкий і несприятливий, ніж при інших етіологічних причинах.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13497","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
РЕЗЮМЕ. У роботі на основі аналізу результатів хірургічного лікування пацієнтів з гострою непрохідністю тонкої кишки (ГНТК) встановлено особливості перебігу даного патологічного стану на фоні защемлення абдомінальних гриж.
Мета – покращити безпосередні результати хірургічного лікування хворих на ГНТК, причиною якої є защемлення абдомінальної грижі, шляхом розробки діагностично-лікувального комплексу, спрямованого на запобігання можливим ускладненням.
Матеріал і методи. Обстежено 221 хворого на ГНТК, в 10 (4,52 %) з них встановлено защемлення абдомінальної грижі. Ретроспективно проаналізовано 32 медичних карти стаціонарного хворого на це захворювання з несприятливим результатом лікування. Визначали індекс коморбідності (Charlson M. E. et аl., 1987), рівень інтоксикації досліджували за допомогою лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), за шкалою ASA визначали анестезіологічно-операційний ризик.
Результати. Тривалість захворювання у хворих на ГНТК, причиною якої була защемлена грижа, складала в групі з несприятливим перебігом в середньому (3,73±0,36) доби і у пацієнтів, які видужали – (3,56±0,41) доби. У 70,0 % випадків пацієнти всіх вікових груп поступили в хірургічне відділення після 24 годин та в основному це хворі у віці 60 років і більше. На першу добу захворювання було госпіталізовано тільки 30,0 % пацієнтів. Середній час проведення операції в групі цій хворих на ГНТК склав (2,05±0,37) годин, однак, в 46,43 % випадків перевищував 2 години. В 7 (23,33 %) випадках виконана релапаротомія з тривалістю операції 2,15±0,42 годин і у 3 (10,0 %) хворих проведена операція втретє тривалістю 2,06±0,32 годин. У пацієнтів з ГНТК передопераційну підготовку проводили в середньому протягом (40,29±7,28) годин, до 24 годин операція виконана лише у 17 (60,72 %) хворих. У 41,67 % пацієнтів були тяжкі компенсовані захворювання, які становили постійну загрозу для їх життя. У 33,33 % хворих згідно з шкалою ASA анестезіологічно-операційний ризик відповідав V класу, що зумовлювало летальний наслідок у цих пацієнтів.
Висновки. Перебіг гострої непрохідності тонкої кишки, причиною якої була защемлена абдомінальна грижа, більш тяжкий і несприятливий, ніж при інших етіологічних причинах.