І. М. Коваль, В. П. Ворон, Є. Є. Мельник, С. Г. Сидоренко
{"title":"Оцінювання та прогнозування пожежонебезпечних сезонів у Лівобережному Лісостепу дендрохронологічними методами","authors":"І. М. Коваль, В. П. Ворон, Є. Є. Мельник, С. Г. Сидоренко","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.102","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Досліджено радіальний приріст Pinus sylvestris L. у Лівобережному Лісостепу. Використано метод накладання епох, сутність якого полягає в тому, що динаміку приросту й кліматичних чинників розглядають у межах 11-річного циклу сонячної активності (циклу Швабе – Вольфа). Створено регіональну хронологію для Лісостепу, яка складається із 62 індивідуальних деревно-кільцевих серій. Зіставлено динаміку деревно-кільцевої індексної хронології RESIDUAL та динаміку чисел Вольфа. Виявлено цикли сонячної активності (СА) за числами Вольфа тривалістю 9–13 років: 1823–1834, 1834–1843, 1843–1856, 1878–1889, 1889–1901, 1901–1912, 1912–1924, 1924–1934, 1934–1944, 1944–1954, 1954–1964, 1964–1976, 1976–1986, 1986–1997, 1997–2008, 2008–2019 та 2019–2030 рр. На гілці підйому СА зафіксовано збільшення кількості опадів та амплітуди коливань показників зволоження й температури. Отже, у вологі періоди доцільно створювати лісові культури, а перехідні до сухих років періоди використовувати для проведення рубок догляду. Виявлено зв’язок між рівнем вологозабезпечення (гідротермічний коефіцієнт), динамікою приросту дерев і пожежонебезпечними сезонами. Дендрохронологічними методами виявлено роки з мінімальною вологістю, тобто пожежонебезпечні, – 2020, 2024 та 2028 рр., а також роки з максимальною вологістю – 2021, 2023 та 2025 рр.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Forestry and Forest Melioration","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.102","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Досліджено радіальний приріст Pinus sylvestris L. у Лівобережному Лісостепу. Використано метод накладання епох, сутність якого полягає в тому, що динаміку приросту й кліматичних чинників розглядають у межах 11-річного циклу сонячної активності (циклу Швабе – Вольфа). Створено регіональну хронологію для Лісостепу, яка складається із 62 індивідуальних деревно-кільцевих серій. Зіставлено динаміку деревно-кільцевої індексної хронології RESIDUAL та динаміку чисел Вольфа. Виявлено цикли сонячної активності (СА) за числами Вольфа тривалістю 9–13 років: 1823–1834, 1834–1843, 1843–1856, 1878–1889, 1889–1901, 1901–1912, 1912–1924, 1924–1934, 1934–1944, 1944–1954, 1954–1964, 1964–1976, 1976–1986, 1986–1997, 1997–2008, 2008–2019 та 2019–2030 рр. На гілці підйому СА зафіксовано збільшення кількості опадів та амплітуди коливань показників зволоження й температури. Отже, у вологі періоди доцільно створювати лісові культури, а перехідні до сухих років періоди використовувати для проведення рубок догляду. Виявлено зв’язок між рівнем вологозабезпечення (гідротермічний коефіцієнт), динамікою приросту дерев і пожежонебезпечними сезонами. Дендрохронологічними методами виявлено роки з мінімальною вологістю, тобто пожежонебезпечні, – 2020, 2024 та 2028 рр., а також роки з максимальною вологістю – 2021, 2023 та 2025 рр.