Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.158
І. М. Жежкун
Наведено перелік основних негативних наслідків війни для економіки лісового господарства України. Обґрунтовано доцільність використання вибіркового методу економічного аналізу під час війни та визначено пов’язані з нею ускладнення щодо отримання необхідної статистичної інформації. Розглянуто квартальну динаміку фізичних обсягів і цін реалізації сортиментів лісоматеріалів круглих сосни та дуба за чотирма (А, В, С, D) класами (діаметром 30–34 см, умови відпуску – франко-нижній склад і франко-ліс) упродовж 2022 р. за обласними управліннями лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛРУ) та здійснено порівняння з даними IV кварталу 2021 р. Визначено загальні тенденції змін і відмінності динаміки зазначених показників за підприємствами, підпорядкованими ДАЛРУ, за головними породами, класами якості та умовами відпуску деревини протягом першого року широкомасштабної військової агресії Росії в Україні.
{"title":"Динаміка реалізації ділової деревини в Україні під час воєнного стану","authors":"І. М. Жежкун","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.158","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.158","url":null,"abstract":"Наведено перелік основних негативних наслідків війни для економіки лісового господарства України. Обґрунтовано доцільність використання вибіркового методу економічного аналізу під час війни та визначено пов’язані з нею ускладнення щодо отримання необхідної статистичної інформації. Розглянуто квартальну динаміку фізичних обсягів і цін реалізації сортиментів лісоматеріалів круглих сосни та дуба за чотирма (А, В, С, D) класами (діаметром 30–34 см, умови відпуску – франко-нижній склад і франко-ліс) упродовж 2022 р. за обласними управліннями лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛРУ) та здійснено порівняння з даними IV кварталу 2021 р. Визначено загальні тенденції змін і відмінності динаміки зазначених показників за підприємствами, підпорядкованими ДАЛРУ, за головними породами, класами якості та умовами відпуску деревини протягом першого року широкомасштабної військової агресії Росії в Україні. ","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"23 2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126073154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.59
Олена Плотнікова, В. Г. Григорьєва, С. А. Лось, Є. А. Губін
Наведено результати дослідження 40 кліматипів сосни жовтої (Pinus ponderosa Dougl. ex Laws.) у віці 40 років у географічних культурах, створених у 1982 р. в ДП «Харківська ЛНДС». Визначено показники збережуваності, росту (висота й діаметр дерев) варіантів, прямизни стовбурів, стану, наявність шишок і природного поновлення. За висотою суттєво перевершували контроль (середнє по ділянці) 13 варіантів, поступалися – 11 із 40. За діаметром суттєво перевершували контроль 5 варіантів, поступалися – 9, за висотою та діаметром найкращими виявилися два варіанти. Частка прямостовбурових дерев сосни жовтої в різних варіантах становила від 0 до 77,8 %. Для 24 кліматипів сосни жовтої частка дерев відмінного стану перевищувала 50 %, тоді як частка дерев незадовільного стану (зламані верхівки, пожовтіння хвої) та сухих у деяких варіантах сягала 32,3 %. За результатами комплексного оцінювання перспективними для лісового господарства з метою отримання великомірної деревини, зокрема пиломатеріалів класу А, в умовах північного сходу України визначено 13 кліматипів сосни жовтої.
{"title":"Комплексне оцінювання географічних кліматипів сосни жовтої в умовах північного сходу України","authors":"Олена Плотнікова, В. Г. Григорьєва, С. А. Лось, Є. А. Губін","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.59","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.59","url":null,"abstract":"Наведено результати дослідження 40 кліматипів сосни жовтої (Pinus ponderosa Dougl. ex Laws.) у віці 40 років у географічних культурах, створених у 1982 р. в ДП «Харківська ЛНДС». Визначено показники збережуваності, росту (висота й діаметр дерев) варіантів, прямизни стовбурів, стану, наявність шишок і природного поновлення. За висотою суттєво перевершували контроль (середнє по ділянці) 13 варіантів, поступалися – 11 із 40. За діаметром суттєво перевершували контроль 5 варіантів, поступалися – 9, за висотою та діаметром найкращими виявилися два варіанти. Частка прямостовбурових дерев сосни жовтої в різних варіантах становила від 0 до 77,8 %. Для 24 кліматипів сосни жовтої частка дерев відмінного стану перевищувала 50 %, тоді як частка дерев незадовільного стану (зламані верхівки, пожовтіння хвої) та сухих у деяких варіантах сягала 32,3 %. За результатами комплексного оцінювання перспективними для лісового господарства з метою отримання великомірної деревини, зокрема пиломатеріалів класу А, в умовах північного сходу України визначено 13 кліматипів сосни жовтої.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"170 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128352177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.22
В. П. Пастернак, О. А. Гірс, В. В. Назаренко
Надано прогноз обсягів рубок головного користування на 90-річний період для соснових експлуатаційних лісів Полісся, а також на 110-річний період для інших категорій лісів, що включені в розрахунок головного користування. Проведено розрахунки нормальної (рівномірного користування), першої та другої вікових, а також раціональної лісосік. Визначено, що найбільш обґрунтованою виявилася раціональна лісосіка, що передбачає залучення в рубку з урахуванням достигання лише стиглих насаджень. За умови застосування раціональної лісосіки можна уже в другому та третьому розрахункових періодах досягти нормальної з поступовим вирівнюванням вікової структури. Запропоновано встановити вік рубки соснових деревостанів в експлуатаційних лісах І класу бонітету і вищих віком 91–100 років, а в соснових деревостанах в осередках кореневої губки – 51–60 років. Це надасть можливість покращити розмірно-якісну структуру деревостанів та посилити виконання ними еколого-захисних функцій, а також прискорить вирівнювання вікової структури соснових лісів.
{"title":"Динаміка обсягів рубок головного користування в соснових деревостанах Полісся України","authors":"В. П. Пастернак, О. А. Гірс, В. В. Назаренко","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.22","url":null,"abstract":"Надано прогноз обсягів рубок головного користування на 90-річний період для соснових експлуатаційних лісів Полісся, а також на 110-річний період для інших категорій лісів, що включені в розрахунок головного користування. Проведено розрахунки нормальної (рівномірного користування), першої та другої вікових, а також раціональної лісосік. Визначено, що найбільш обґрунтованою виявилася раціональна лісосіка, що передбачає залучення в рубку з урахуванням достигання лише стиглих насаджень. За умови застосування раціональної лісосіки можна уже в другому та третьому розрахункових періодах досягти нормальної з поступовим вирівнюванням вікової структури. Запропоновано встановити вік рубки соснових деревостанів в експлуатаційних лісах І класу бонітету і вищих віком 91–100 років, а в соснових деревостанах в осередках кореневої губки – 51–60 років. Це надасть можливість покращити розмірно-якісну структуру деревостанів та посилити виконання ними еколого-захисних функцій, а також прискорить вирівнювання вікової структури соснових лісів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129353274","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.165
І. Т. Гулик, В. В. Шевчук, І. М. Шейгас
Дослідженнями, проведеними в лісах Полісся та Лісостепу України, визначено пріоритетність споживання, частку і ступінь пошкодження мисливськими ратичними тваринами кормових дерев і чагарників у зимовий період на прикладі одного з найрозповсюдженіших та найчисленніших в Україні видів мисливських жуйних ратичних тварин – козулі, або сарни європейської (Caprelus capreolus L.). Отримані результати можуть бути використані для оцінювання придатності угідь для перебування ратичних, визначення кормової ємності та класу бонітету мисливських угідь, розрахунку щільності тварин в угіддях, а також дадуть змогу визначати перелік пріоритетних кормових стацій козулі у цей період року.
{"title":"Пріоритетність споживання мисливськими ратичними тваринами дерев і чагарників у лісах Полісся й Лісостепу","authors":"І. Т. Гулик, В. В. Шевчук, І. М. Шейгас","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.165","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.165","url":null,"abstract":"Дослідженнями, проведеними в лісах Полісся та Лісостепу України, визначено пріоритетність споживання, частку і ступінь пошкодження мисливськими ратичними тваринами кормових дерев і чагарників у зимовий період на прикладі одного з найрозповсюдженіших та найчисленніших в Україні видів мисливських жуйних ратичних тварин – козулі, або сарни європейської (Caprelus capreolus L.). Отримані результати можуть бути використані для оцінювання придатності угідь для перебування ратичних, визначення кормової ємності та класу бонітету мисливських угідь, розрахунку щільності тварин в угіддях, а також дадуть змогу визначати перелік пріоритетних кормових стацій козулі у цей період року.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127594735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.15
В. П. Пастернак, О. А. Гірс, А. В. Гармаш
Досліджено розподіл соснових деревостанів Слобожанського лісотипологічного району за походженням, типами лісу, повнотою та продуктивністю. Здійснено аналіз лісівничо-таксаційних показників на дослідних ділянках. Розглянуто таксаційну будову та товарну структуру соснових деревостанів регіону дослідження. Розраховано моделі мінливості діаметрів і відношення мінливості ділової частини до загальної мінливості діаметра деревостану з урахуванням мінімального та максимального діаметрів у модальних деревостанах. Виявлено залежність між часткою ділових стовбурів і віком модальних соснових деревостанів штучного походження. Побудовано таблиці динаміки товарної структури модальних соснових деревостанів із урахуванням розподілу об’ємів ділових стовбурів за класами й підкласами товщини, узгодженими з європейськими підходами щодо таксації круглих лісоматеріалів. Для складання нормативів застосовували нормативи ходу росту модальних сосняків штучного походження Лівобережного Лісостепу. Під час порівняння розроблених для Слобожанського лісотипологічного району нормативів з нормативами, розробленими для штучних соснових деревостанів Придонецького Степу, виявлено, що в останніх вихід ділової деревини нижчий у зв’язку з лісорослинними умовами регіону та станом деревостанів.
{"title":"Динаміка товарної структури штучних соснових деревостанів Слобожанського лісотипологічного району","authors":"В. П. Пастернак, О. А. Гірс, А. В. Гармаш","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.15","url":null,"abstract":"Досліджено розподіл соснових деревостанів Слобожанського лісотипологічного району за походженням, типами лісу, повнотою та продуктивністю. Здійснено аналіз лісівничо-таксаційних показників на дослідних ділянках. Розглянуто таксаційну будову та товарну структуру соснових деревостанів регіону дослідження. Розраховано моделі мінливості діаметрів і відношення мінливості ділової частини до загальної мінливості діаметра деревостану з урахуванням мінімального та максимального діаметрів у модальних деревостанах. Виявлено залежність між часткою ділових стовбурів і віком модальних соснових деревостанів штучного походження. Побудовано таблиці динаміки товарної структури модальних соснових деревостанів із урахуванням розподілу об’ємів ділових стовбурів за класами й підкласами товщини, узгодженими з європейськими підходами щодо таксації круглих лісоматеріалів. Для складання нормативів застосовували нормативи ходу росту модальних сосняків штучного походження Лівобережного Лісостепу. Під час порівняння розроблених для Слобожанського лісотипологічного району нормативів з нормативами, розробленими для штучних соснових деревостанів Придонецького Степу, виявлено, що в останніх вихід ділової деревини нижчий у зв’язку з лісорослинними умовами регіону та станом деревостанів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"682 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128823206","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.136
K. V. Davydenko, I. M. Ustsky
Introduction Scots pine (Pinus sylvestris) covers large areas in European regions with significant economic importance to Ukrainian forest industry. Root rot caused by the wood-decay fungus Heterobasidion annosum damages both below- and above-ground parts of Scots pines. The disease progress is likely to be affected by reshaping in the forest such as soil properties, vegetation composition, and tree age. These changes are apparently followed up by paralleled shifts in fungal community composition on forest soil with potential feedback on ecosystem functioning. The objective of the study was to screen fungal groups associated with the root system of P. sylvestris in stands affected by H.annosum s.s. to better understand the pathogenesis and development of root rot infection, as well as to recognize whether root size and disease severity affect diversity of fungi of the root system in the forest-steppe conditions of Ukraine. The additional object was to study other resident microflora of P. sylvestris root infested by H.annosum s.s. to find out whether the H. annosum s.s. impacts the overall diversity of other fungi. Materials and Methods The field study was carried out in 2018–2020. Field study sites were pure pine forest stands located in Kharkiv region (compartment 126, subcompartment 7, tract Bugri, Kharkiv Forest Research Station). Wood core and root samples from P. sylvestris were collected from the five infected (50–100 m apart from each other) and five non-infected trees (up to 500 m apart from the infested area and 50–100 m apart from each other). Wood and root samples were used for fungal culturing and direct sequencing using ITS1F and ITS4 primers. Results In the present study, we tried to evaluate fungal communities across diseased Pinus sylvestris stands and investigated correlations between taxonomic composition and forest health. Not surprisingly, root rot infestation had a significant effect on root-associated fungal abundance and diversity. During disease development, the root-associated fungal community shifted in composition from dominance by saprotrophic fungi to ectomycorrhizal and pathogenic fungal species. Our results suggested that maintenance of functional diversity in the root-associated fungal community may sustain long-term forest health or even root rot resistance to some extent by retaining a capacity for symbiosis-driven recycling of organic nutrients; however, this hypothesis is necessary to carefully examine and prove further. Conclusions Fungal culturing from 10 surface-sterilized wood cores resulted in 21 fungal cultures, 2.1 per wood segment. Direct sequencing from 40 surface-sterilized segments of lateral roots resulted in 247 fungal sequences or 6.2 per root segment on average. The most dominant fungi from the infested trees of Pinus sylvestris were Dactylonectria macrodidyma (4.98%), Acremonium sp (4.52%), Cladosporium cladosporioides (4.07%) from Ascomycota and Heterobasidion annosum s.s. (4.07%) from
{"title":"Shift in fungal communities associated with Pinus sylvestris stands affected by root rot","authors":"K. V. Davydenko, I. M. Ustsky","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.136","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.136","url":null,"abstract":"Introduction \u0000Scots pine (Pinus sylvestris) covers large areas in European regions with significant economic importance to Ukrainian forest industry. Root rot caused by the wood-decay fungus Heterobasidion annosum damages both below- and above-ground parts of Scots pines. The disease progress is likely to be affected by reshaping in the forest such as soil properties, vegetation composition, and tree age. These changes are apparently followed up by paralleled shifts in fungal community composition on forest soil with potential feedback on ecosystem functioning. \u0000The objective of the study was to screen fungal groups associated with the root system of P. sylvestris in stands affected by H.annosum s.s. to better understand the pathogenesis and development of root rot infection, as well as to recognize whether root size and disease severity affect diversity of fungi of the root system in the forest-steppe conditions of Ukraine. The additional object was to study other resident microflora of P. sylvestris root infested by H.annosum s.s. to find out whether the H. annosum s.s. impacts the overall diversity of other fungi. \u0000Materials and Methods \u0000The field study was carried out in 2018–2020. Field study sites were pure pine forest stands located in Kharkiv region (compartment 126, subcompartment 7, tract Bugri, Kharkiv Forest Research Station). Wood core and root samples from P. sylvestris were collected from the five infected (50–100 m apart from each other) and five non-infected trees (up to 500 m apart from the infested area and 50–100 m apart from each other). Wood and root samples were used for fungal culturing and direct sequencing using ITS1F and ITS4 primers. \u0000Results \u0000In the present study, we tried to evaluate fungal communities across diseased Pinus sylvestris stands and investigated correlations between taxonomic composition and forest health. Not surprisingly, root rot infestation had a significant effect on root-associated fungal abundance and diversity. During disease development, the root-associated fungal community shifted in composition from dominance by saprotrophic fungi to ectomycorrhizal and pathogenic fungal species. Our results suggested that maintenance of functional diversity in the root-associated fungal community may sustain long-term forest health or even root rot resistance to some extent by retaining a capacity for symbiosis-driven recycling of organic nutrients; however, this hypothesis is necessary to carefully examine and prove further. \u0000Conclusions \u0000Fungal culturing from 10 surface-sterilized wood cores resulted in 21 fungal cultures, 2.1 per wood segment. Direct sequencing from 40 surface-sterilized segments of lateral roots resulted in 247 fungal sequences or 6.2 per root segment on average. The most dominant fungi from the infested trees of Pinus sylvestris were Dactylonectria macrodidyma (4.98%), Acremonium sp (4.52%), Cladosporium cladosporioides (4.07%) from Ascomycota and Heterobasidion annosum s.s. (4.07%) from","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132435616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.97
М. А. Бондарук, О. Г. Целіщев
Здійснено синфітоіндикаційне оцінювання екотопів екосистем нагірних дібров територіально-ландшафтного комплексу модельного лісового масиву урочища «Великий ліс» південної частини Лівобережного Лісостепу України. Виявлено, що характер диференціації показників основних екологічних факторів в екотопах нагірних дібров в умовах автоморфного живлення зумовлюють контрасти місцеположень на рівні ландшафтних місцевостей залежно від гіпсометричного рівня, особливості мезорельєфу окремих ділянок, зокрема різниця в крутизні (від 0 до 15°) та експозиції схилів, а також специфіка структури лісових угруповань різних типів лісу. Визначено тенденції динаміки значень показників екологічних режимів екосистем дубових лісів на ландшафтному рівні згідно з прогнозною зміною кліматичних умов. Синфітоіндикаційне оцінювання екологічних режимів дає змогу розв’язувати актуальні питання комплексного та економного визначення на локальному й регіональному рівнях як поточного стану екотопів лісових екосистем, так і специфіки їхньої динаміки під впливом зміни клімату, що є важливою складовою моніторингу лісів у повоєнний період розвитку лісового господарства.
{"title":"Ландшафтна диференціація та тренди кліматогенної динаміки екологічних режимів екотопів нагірних дібров південної частини Лівобережного Лісостепу України","authors":"М. А. Бондарук, О. Г. Целіщев","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.97","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.97","url":null,"abstract":"Здійснено синфітоіндикаційне оцінювання екотопів екосистем нагірних дібров територіально-ландшафтного комплексу модельного лісового масиву урочища «Великий ліс» південної частини Лівобережного Лісостепу України. Виявлено, що характер диференціації показників основних екологічних факторів в екотопах нагірних дібров в умовах автоморфного живлення зумовлюють контрасти місцеположень на рівні ландшафтних місцевостей залежно від гіпсометричного рівня, особливості мезорельєфу окремих ділянок, зокрема різниця в крутизні (від 0 до 15°) та експозиції схилів, а також специфіка структури лісових угруповань різних типів лісу. Визначено тенденції динаміки значень показників екологічних режимів екосистем дубових лісів на ландшафтному рівні згідно з прогнозною зміною кліматичних умов. Синфітоіндикаційне оцінювання екологічних режимів дає змогу розв’язувати актуальні питання комплексного та економного визначення на локальному й регіональному рівнях як поточного стану екотопів лісових екосистем, так і специфіки їхньої динаміки під впливом зміни клімату, що є важливою складовою моніторингу лісів у повоєнний період розвитку лісового господарства.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127973889","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.124
О. О. Орлов, О. В. Жуковський, Василь Бородавка, О. Б. Бородавка, В. В. Шевчук, Василь Іванович Матейчик, Л. С. Арват
Проаналізовано матеріали та базу даних щодо поширення омели австрійської в соснових лісах України. Нині омелу австрійську вважають підвидом омели білої (Viscum album ssp. austriacum (Wiesb.) Vollm.). Вона розвивається переважно на гілках крони хвойних порід: багатьох видів роду сосна, значно рідше – видів родів ялина та модрина. Поширення насіння омели австрійської пов’язане переважно з двома видами птахів – дроздом-омелюхом та омелюхом. Поширення омели в Україні є дуже фрагментарним: зона мішаних лісів (Поліський край, фізико-географічні області Волинського Полісся, Житомирського Полісся, Київського Полісся та Чернігівського Полісся) і лісостепова зона (Подільсько-Придніпровський край, Київська та Центрально-придніпровська височинні області). За нашою оцінкою, в Україні сумарна площа соснових лісів, уражених омелою австрійською, сягає близько 13 500 га. Вона переважно уражує чисті за складом високобонітетні середньоповнотні перестійні сосняки. Омела в соснових насадженнях насамперед колонізує домінантні дерева. Обмежене лісокористування сприяє поширенню омели, особливо на території об’єктів природно-заповідного фонду й лісів зелених зон міст. Ураження соснових лісів омелою австрійською слід визнати загальнодержавною проблемою.
对有关乌克兰松树林中槲寄生分布的资料和数据库进行了分析。目前，奥地利槲寄生被认为是白槲寄生（Viscum album ssp.它主要生长在针叶树的枝干上：松属的许多树种，云杉属和落叶松属的树种则较少见。槲寄生种子的传播主要与两种鸟类有关，即乌鸫和槲寄生鸫。槲寄生在乌克兰的分布非常分散：混交林区（波利西亚地区，沃伦波利西亚、日托米尔波利西亚、基辅波利西亚和切尔尼戈夫波利西亚的自然地理区域）和森林草原区（波迪尔斯科-普里德尼普洛夫斯基地区、基辅和普里德尼普洛夫斯卡中部高原地区）。我们估计，乌克兰受奥地利槲寄生影响的松林总面积约为 13 500 公顷。奥地利槲寄生主要影响纯净、高骨干、中等演替的上层松林。松树种植园中的槲寄生主要在优势树种上定植。有限的森林管理助长了槲寄生的蔓延，尤其是在自然保护区和城市绿地的森林中。槲寄生对松树林的破坏应被视为一个全国性问题。
{"title":"Омела австрійська (Viscum album ssp. austriacum (Wiesb.) Vollm.) у соснових лісах України: сучасний стан проблеми","authors":"О. О. Орлов, О. В. Жуковський, Василь Бородавка, О. Б. Бородавка, В. В. Шевчук, Василь Іванович Матейчик, Л. С. Арват","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.124","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.124","url":null,"abstract":"Проаналізовано матеріали та базу даних щодо поширення омели австрійської в соснових лісах України. Нині омелу австрійську вважають підвидом омели білої (Viscum album ssp. austriacum (Wiesb.) Vollm.). Вона розвивається переважно на гілках крони хвойних порід: багатьох видів роду сосна, значно рідше – видів родів ялина та модрина. Поширення насіння омели австрійської пов’язане переважно з двома видами птахів – дроздом-омелюхом та омелюхом. Поширення омели в Україні є дуже фрагментарним: зона мішаних лісів (Поліський край, фізико-географічні області Волинського Полісся, Житомирського Полісся, Київського Полісся та Чернігівського Полісся) і лісостепова зона (Подільсько-Придніпровський край, Київська та Центрально-придніпровська височинні області). За нашою оцінкою, в Україні сумарна площа соснових лісів, уражених омелою австрійською, сягає близько 13 500 га. Вона переважно уражує чисті за складом високобонітетні середньоповнотні перестійні сосняки. Омела в соснових насадженнях насамперед колонізує домінантні дерева. Обмежене лісокористування сприяє поширенню омели, особливо на території об’єктів природно-заповідного фонду й лісів зелених зон міст. Ураження соснових лісів омелою австрійською слід визнати загальнодержавною проблемою.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129375394","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.147
Y. Y. Skrylnyk, K. Y. Zhupinska, Y. Koshelyaeva, V. Meshkova
Introduction Poplars and aspens (Populus sp.) are common in forest stands, shelterbelts, rural landscaping, and in special plantations as short-rotation woody crops; they are promising tree species for biofuel and bioenergy production. Wood-boring insects browse galleries in a stem or branches that interrupt sap circulation and promote infestation by plant pathogens. Some of these insects can additionally weaken trees using foliage, bark, or phloem for maturation feeding. All these effects comprise the physiological harmfulness of wood-boring insects, whereas their technical harmfulness depends on the size and depth of the galleries, their location at the stem, and the timber value of a given tree species. The approach of wood-boring insect harmfulness assessment was suggested by E. Mozolevskaya and it is implemented for oak, pine, spruce, birch, and elm. It was shown that the harmfulness of the same insect species varies significantly depending on environmental conditions and population density. The aim of the research was to evaluate the physiological harmfulness of xylophagous insects for Populus sp. in the Left-Bank Forest-Steppe considering the ability of these insects to colonize and damage trees under certain health, transmit the pathogens, as well as host range and occurrence. Materials and Methods The research was carried out in 2019–2022 in Poltava, Sumy, and Kharkiv regions at the archive plantation of poplar clones, forest stands, and forest shelterbelts. The collections and research of Yu. Skrylnik since 2006 in the specified territories were also included in the analysis. In the analysis, only those insect species were used, for which the development in the stems and branches of Populus sp. was proved by our research and/or supported by publications. The range of host plants and the occurrence of insects were estimated. Their physiological harmfulness was calculated as the sum of scores for their physiological activity (ability to colonize trees under certain health condition), ability to damage the trees during maturation feeding, and ability to vector the pathogens. Results and Conclusions In the study, 72 insect species were analyzed, particularly 40 Cerambycidae, 19 Buprestidae, 7 Curculionidae, 2 Sesiidae, and 3 Cossidae. The proportion of abundant species was the highest among Scolytinae: Xyleborini. Species with a high physiological activity predominate among monophagous insects, particularly, Agrilus suvorovi, Cryptorhynchus lapathi, Xyleborus cryptographus, Paranthrene tabaniformis, Acossus terebra. Only five species (S. populnea, S. octopunctata, S. perforata, S. scalaris, S. carcharias) can cause significant damage to trees during maturation feeding by foliage or bark of branches. The average score of physiological harmfulness is the highest among abundant xylophagous species, it is almost twice as low in common species, and almost two times less in rare and single species. High physiological harmfulness (10 and mo
{"title":"Physiological harmfulness of xylophagous insects in poplar and aspen stands in the Left-Bank Forest-Steppe","authors":"Y. Y. Skrylnyk, K. Y. Zhupinska, Y. Koshelyaeva, V. Meshkova","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.147","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.147","url":null,"abstract":"Introduction \u0000Poplars and aspens (Populus sp.) are common in forest stands, shelterbelts, rural landscaping, and in special plantations as short-rotation woody crops; they are promising tree species for biofuel and bioenergy production. Wood-boring insects browse galleries in a stem or branches that interrupt sap circulation and promote infestation by plant pathogens. Some of these insects can additionally weaken trees using foliage, bark, or phloem for maturation feeding. All these effects comprise the physiological harmfulness of wood-boring insects, whereas their technical harmfulness depends on the size and depth of the galleries, their location at the stem, and the timber value of a given tree species. \u0000The approach of wood-boring insect harmfulness assessment was suggested by E. Mozolevskaya and it is implemented for oak, pine, spruce, birch, and elm. It was shown that the harmfulness of the same insect species varies significantly depending on environmental conditions and population density. \u0000The aim of the research was to evaluate the physiological harmfulness of xylophagous insects for Populus sp. in the Left-Bank Forest-Steppe considering the ability of these insects to colonize and damage trees under certain health, transmit the pathogens, as well as host range and occurrence. \u0000Materials and Methods \u0000The research was carried out in 2019–2022 in Poltava, Sumy, and Kharkiv regions at the archive plantation of poplar clones, forest stands, and forest shelterbelts. The collections and research of Yu. Skrylnik since 2006 in the specified territories were also included in the analysis. In the analysis, only those insect species were used, for which the development in the stems and branches of Populus sp. was proved by our research and/or supported by publications. The range of host plants and the occurrence of insects were estimated. Their physiological harmfulness was calculated as the sum of scores for their physiological activity (ability to colonize trees under certain health condition), ability to damage the trees during maturation feeding, and ability to vector the pathogens. \u0000Results and Conclusions \u0000In the study, 72 insect species were analyzed, particularly 40 Cerambycidae, 19 Buprestidae, 7 Curculionidae, 2 Sesiidae, and 3 Cossidae. The proportion of abundant species was the highest among Scolytinae: Xyleborini. Species with a high physiological activity predominate among monophagous insects, particularly, Agrilus suvorovi, Cryptorhynchus lapathi, Xyleborus cryptographus, Paranthrene tabaniformis, Acossus terebra. Only five species (S. populnea, S. octopunctata, S. perforata, S. scalaris, S. carcharias) can cause significant damage to trees during maturation feeding by foliage or bark of branches. The average score of physiological harmfulness is the highest among abundant xylophagous species, it is almost twice as low in common species, and almost two times less in rare and single species. High physiological harmfulness (10 and mo","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130222353","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.35
В. П. Ткач, О. М. Тарнопільська, С.В. Ільченко, П. Б. Тарнопільський, Олександр Кобець, В. А. Лук'янець, М. Г. Румянцев
Досліджено якісні показники фітомаси компонентів стовбура (локальну та середню природну й базисну щільності деревини, деревини в корі та кори) штучних насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різних режимів вирощування в лівобережній частині Північного Степу. Виявлено, що проведення рубок догляду сильної інтенсивності незначно вплинуло на показники локальної базисної щільності деревини: різниця між ними для густих і менш густих насаджень у межах одного екотопу на всіх відносних висотах є несуттєвою. Водночас суттєво більшим є показник середньої базисної щільності деревини в сухому бору, порівнюючи зі свіжим субором: у густих насадженнях – на 18,4 %, у менш густих – на 8,2 %. У степових посушливих кліматичних умовах України в сухому бору та свіжому субору в штучних насадженнях сосни не виявлено суттєвого впливу інтенсивності рубок догляду на якість деревини сосни.
{"title":"Вплив режимів вирощування штучних насаджень сосни звичайної на якісні ознаки компонентів фітомаси стовбура в лівобережній частині Північного Степу України","authors":"В. П. Ткач, О. М. Тарнопільська, С.В. Ільченко, П. Б. Тарнопільський, Олександр Кобець, В. А. Лук'янець, М. Г. Румянцев","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.35","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.35","url":null,"abstract":"Досліджено якісні показники фітомаси компонентів стовбура (локальну та середню природну й базисну щільності деревини, деревини в корі та кори) штучних насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різних режимів вирощування в лівобережній частині Північного Степу. Виявлено, що проведення рубок догляду сильної інтенсивності незначно вплинуло на показники локальної базисної щільності деревини: різниця між ними для густих і менш густих насаджень у межах одного екотопу на всіх відносних висотах є несуттєвою. Водночас суттєво більшим є показник середньої базисної щільності деревини в сухому бору, порівнюючи зі свіжим субором: у густих насадженнях – на 18,4 %, у менш густих – на 8,2 %. У степових посушливих кліматичних умовах України в сухому бору та свіжому субору в штучних насадженнях сосни не виявлено суттєвого впливу інтенсивності рубок догляду на якість деревини сосни.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130751114","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：